повторювати[повто́рювати]

повто́рювати -юю, -юєш і повтор я ти, - я ю, - я єш, недок. , повтор и ти, -тор ю , -т о риш, док. , перех. 1》 Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те саме. || Проказувати слідом за ким-небудь. || Переказувати чиїсь слова. || тільки недок. Часто говорити, згадувати що-небудь. || Відтворювати якісь звуки (про луну). 2》 Робити знову, ще раз те саме. || Виконувати ще раз (музичний або літературний твір, частину його). || Наслідувати чиї-небудь рухи, дії і т. ін. || Бути цілком подібним до кого-, чого-небудь, схожим на когось, щось. 3》 Відновлювати в пам'яті раніше вивчене, засвоєне.

ПОВТО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПОВТОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОВТОРИ́ТИ, торю́, то́риш, док., що. 1 . Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те ж саме. Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (О. Іваненко); Вже я раз виражала [висловлювала] свої думки з поводу [з приводу] “київських свят”, то що вже повторяти знов (Леся Українка); – Що за чудесний вид, – повторив хлопець по хвилі (І. Франко); – Я не бачив ніколи ні одного робітника з маєтку Гальванеску, – вперто повторив дід (Ю. Смолич); // Проказувати слідом за ким-небудь. Уста мого сусіда, ледь-ледь ворушилися, повторюючи її слова... (Іван Ле); Кладе дитя поклони .. Та молитву після діда Повторяє в тишині (П. Грабовський); – За Січ! – промовили тихо старі, моргнувши сивим вусом. – За Січ! – стрепенувшись, як молоді соколи, повторили молодці (О. Довженко); // Переказувати чиїсь слова. – Нема тепер панської – є наша зем…