пожежа[поже́жа]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
поже́жа -і, ж. Полум'я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем. || Місце, де що-небудь горить або горіло. || перен. Сильне почуття, що швидко охоплює кого-небудь. || перен. Бурхливий вияв, розвиток чого-небудь, що широко розпросторюється, охоплює щось. Пож е жа у р о ті перен. — сильна спрага після надмірного вживання перцю, горілки та ін.
ПОЖЕ́ЖА, і, ж. 1 . Неконтрольований процесс горіння, який супроводиться знищенням матеріальних цінностей цінностей і створює небезпеку для життя людей; пожар. Нараз Маруся, .. глянувши у вікно, закричала: – Пожежа десь! Горить! (Г. Хоткевич); На тлі ясної пожежі .. [виділявся] танцюючий кінь з вершником (Григорій Тютюнник); // Місце, де що-небудь горить. Соломія побігла на пожежу, мов несамовита (І. Нечуй-Левицький); * Образно. У нутрі моїм пожежа, – заливати випада! (А. Кримський); * У порівн. Над горою край неба палав, Мов пожежа далека (І. Франко); * Образно. * У порівн. – Коли біда підступає пожежею, не треба чвар, панове майстри (З. Тулуб). 2. Сильне, нестримне у своєму вияві почуття, що швидко охоплює кого-небудь; пристрасть. В усьому його єстві стільки палкої образи, злості і темноти, що, здається, одна лиш смерть уже погасить дивовижну пожежу в його пропащій душі! (О. Довженко).…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | поже́жа | поже́жі |
| Родовий | поже́жі | поже́ж |
| Давальний | поже́жі | поже́жам |
| Знахідний | поже́жу | поже́жі |
| Орудний | поже́жею | поже́жами |
| Місцевий | поже́жі | поже́жах |
| Кличний | поже́же | поже́жі |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
як (мов, ніби і т. ін. ) із
пожежі (з пожару), зі сл. ускочити, влетіти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він (Йонька) і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник). як (мов, ніби і т. ін. ) на пожежі (на пожарі), зі сл. бігати. В усі боки, в різних напрямках. — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів...— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський). як (мов, ніби і т. ін. ) на пожежу (на пожар), зі сл. поспішати, бігти, пробігти і т. ін. 1. Дуже швидко. Початок тропаря він добре з…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ими архівами й аґентурними списками було вивезено в бік Трансильванії вже за кілька днів перед сімнадцятим вересня тридцять дев’ятого року. Пізніше була лиш велика і всепоглинаюча пожежа — горіли меблі, підлога, плавилися стіни, а разом із ними патефони, радіоприймачі, незліченні гербарії та підручники з російської мови, хоч саме зараз вони й могли б урешті стати…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger