поки[по́ки]

по́ки і покл я , зах. 1》 присл. У даний момент, зараз. || Тим часом. || Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю . || До певного часу, якийсь час. || До цього часу. || Коли-то ще (про невизначений і тривалий час настання чогось). П о ки що — а) до якогось часу (при зіставленні, часто не вираженому, з тим, що буде далі); б) на якийсь час; в) до цього часу. 2》 присл. Уживається в питальних реченнях у знач. до якого часу? 3》 присл. , розм. До цього місця (при вказуванні на міру). 4》 спол. Уживається для вираження одночасності дії головного й підрядного речення у знач. в той час як, протягом того часу як, коли. 5》 спол. Уживається для вираження межі дії головного речення в знач. до того часу як. || Уживається з близьким знач. за наявності у головних реченнях співвідносних спол. доти, поти, то поти. || Уживається для вираження межі дії головного речення, яка закінчується раніше,…

ПО́КИ. 1. присл. У даний момент, зараз. – Як хоч, мамо, а поки така думка є в мене (Г. Квітка-Основ'яненко); Шановний пане Маланюче, ми ще зустрінемось в бою!.. А поки – відповідь свою я вам пишу (В. Сосюра); // Тим часом. А я поки До своїх вернуся (Т. Шевченко); // Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю ; // До певного часу, якийсь час. – А поки вони [люди] тільки ходять кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); // До цього часу. Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати – нічого не порадили поки (Марко Вовчок); Пишете, що посилаєте томик своїх оповідань. Я його не дістав поки (М. Коцюбинський); З уклону пішов поїзд, тільки ніхто поки про це не знає, – ні в ешелоні, ні на паровозі (О. Довженко); // Коли-то ще (про невизначений і тривал…