покладатися[поклада́тися]

поклада́тися - а юся, - а єшся, недок. , покл а стися, -ад у ся, -ад е шся, док. 1》 на кого – що . Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Покладатися на самого себе . 2》 тільки док. Лягти (для відпочинку або сну). || перен. Утворившись, розміститися на чомусь. 3》 тільки недок. Пас. до покладати 1).

ПОКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. на кого – що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого я покладаюсь (М. Коцюбинський); Володимир Мономах дуже радив князям не покладатися на своїх урядовців, а робити все по змозі самому (з наук. літ.); Він у всім поклався на Бенедя, переконавшися вже попереду, що діло своє він робить совісно і добре (І. Франко); * Образно. Покладайсь не на спину, а на машину (прислів'я); Підросте захисна смуга – на неї можна покластись, вона не зрадить, на свої груди прийме палючий подих згубних вітрів (О. Донченко). 2. тільки док. Лягти (для відпочинку або сну). Була вже .. одинадцята година, коли Демидів поклався в ліжко (О. Маковей); В хаті вже поклалися спати (А. Головко); // перен. Утворившись, розміститися на чомусь. На квадратовім чолі поклалис…