полиця[поли́ця]

поли́ця -і, ж. 1》 Дошка або кілька дощок, закріплених горизонтально на стіні або в шафі, що використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін. || Окреме місце у вигляді дощаного настилу чи дивана для лежання або для розміщення багажу в залізничному вагоні. 2》 Частина плуга, яка відрізає й перевертає шар землі. 3》 Частина затвора для насипання на неї пороху в старовинному кремінному пістолеті й рушниці.

ПОЛИ́ЦЯ, і, ж. 1 . Дошка або кілька дощок, які закріплені горизонтально на стіні або в шафі й використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін. Кайдаш махнув рукою й зачепив горщик на полиці (І. Нечуй-Левицький); Упоравшись, зняла [Харитя] серп з полиці, поклала в торбинку хліба та цибулі і зав'язала рябенькою хусточкою (М. Коцюбинський); Катря мовчки дістала з полиці цілу хлібину й урочисто поклала на столі (А. Головко); Полиці були закладені шматками тонких сукон, шерстяних, шовкових і бавовняних тканин (С. Чорнобривець); Книжкові полиці від підлоги до високої, розмальованої стелі займали дві стіни (З. Тулуб); // Окреме місце у вигляді дощаного настилу чи дивана для лежання або для розміщення багажу у залізничному вагоні. Сьогодні пасажирів у прямому було не густо – всі верхні полиці виявились вільними (О. Гончар); Прокинувся я вранці, дивлюсь – сидить…