порушення[пору́шення]

пору́шення -я, с. 1》 чого . Дія за знач. порушити 1-4) і порушитися 1). Пор у шення кримін а льної спр а ви — перша стадія кримінального судочинства, на якій розв'язується питання про можливість почати провадження кримінальної справи. 2》 розм. Відхилення від правил, відступ від законів, невідповідність традиції, звичаям і т. ін. 3》 спец. Відхилення в перебігу фізіологічного процесу, функціонуванні якого-небудь органа і т. ін. Порушення обміну речовин .

ПОРУ́ШЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пору́шити 1–4 і пору́шитися 1. Улаштувати другий напад на чужі отари він не наважувався: те, що можна було собі дозволити в путі, тепер би лише зганьбило його, як кричуще порушення старовинного звичаю (З. Тулуб); Всякі роботи, зв'язані з можливим порушенням сну і спокою хворих (наприклад, миття і прибирання палат), не дозволяються (з навч. літ.); Повість “Маслини” [В. Дрозда] цінна порушенням злободенного питання про моральну відповідальність людини перед своїм народом, суспільством і часом (із журн.). 2. розм. Відхилення від правил, відступ від законів, невідповідність традиції, звичаям і т. ін. Блаженкова обслуга, найхитріша з усіх обслуг, знову, замість п'яти мін, випустила сім. Ці орли, певно, надіються, що старший лейтенант за пострілами інших не помітить їхнього порушення (О. Гончар); Кожного ранку Гнат об'їжджає село, щоб встановити, чи всі…