правда[пра́вда]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пра́вда -и, ж. 1》 Те, що відповідає дійсності; істина. || Певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь. || Дійсний стан речей. Дійти правди . 2》 Правдивість; правильність. || чого , у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності. 3》 Справедливість; порядок, який ґрунтується на справедливості; прот. кривда. || Соціально зумовлене розуміння справедливості. По пр а вді — справедливо. 4》 Уживається як назва кодексів середньовічного права. 5》 у знач. присудк. сл. Справді, насправді. || чому і без залежного слова . Уживається як запитання у сполуч. з част. хіба не, чи, невже та без них. 6》 у знач. вставн. сл. Справді. || Щоправда.
ПРА́ВДА, и, ж. 1 . Те, що відповідає дійсності; істина. [Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [одрізняєш] брехню від правди? (Леся Українка); // Певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь. В своїм оповіданні вона багато наплутала .. Але тут була часточка болючої правди (М. Коцюбинський); Рядок за рядком, поема за поемою народжувалися в заповітній книжечці, і оживала в ній жахлива правда епохи кріпацтва (З. Тулуб); // Дійсний стан речей. [Руфін:] Відкрий їм правду про подружжя наше (Леся Українка); * Образно. Може, ще раз сонце правди Хоч крізь сон побачу... (Т. Шевченко); Хоче правді затулити рот Лицемір, брехнею ввесь підшитий (М. Рильський). 2. Правдивість; правильність. Правда в їхньому дитбудинку була мірилом усіх чеснот (В. Козаченко); Одна з чудових якостей фільму “Тіні забутих предків” – поєднання історичної й фольклорної правди з сучасністю звучання (з наук. літ.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 249
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пра́вда | пра́вди |
| Родовий | пра́вди | правд |
| Давальний | пра́вді | пра́вдам |
| Знахідний | пра́вду | пра́вди |
| Орудний | пра́вдою | пра́вдами |
| Місцевий | пра́вді | пра́вдах |
| Кличний | пра́вдо | пра́вди |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вірою і правдою, перев. зі сл. служити, послужити і под
1. Віддано; щиро. — Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою (М. Старицький); Треба .. оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (Панас Мирний); А та (сестра) не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (М. Стельмах). 2. Надійно, довго (про предмети, речі). — Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров). дивитися / глянути правді в очі (в лице). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркі…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…все його посілості,— але гадюка так наполегливо доводила, мовляв, орел помиляється, звикши сприймати, нехай і які привабливі, уроєння за дісність, що він, захитавшися, погодився. Правда, йому стислося в грудях від однієї згадки, що він назавжди має зректися хмар, висоти й сонця, проте гадюка так переконливо твердила, що він нічого не тямить у цьому світі, а згодо…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger