прапор[пра́пор]

пра́пор -а, ч. 1》 Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. || Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з'єднання, корабля і т. ін. || Таке полотнище, що символізує належність до певної групи, організації, партії і т. ін. || перев. мн. Зовнішні розпізнавальні або сигнальні знаки військових і цивільних кораблів, що являють собою кольорові полотнища різної форми і з різними зображеннями. || також у сполуч. зі сл. пам'ятний, перехідний і т. ін. Уживається у складі назви почесної нагороди. Б і лий пр а пор — знак капітуляції. 2》 чого і без додатка , перен. Керівна ідея, гасло, програма. 3》 діал. Біла хустка на могильному хресті. 4》 діал. Папороть.

ПРА́ПОР, а, ч. 1 . Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (з мови документів); Монте-Мікеле [гора] одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (М. Коцюбинський); * У порівн. – У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів. Б'ють склянки – початок дня. Сходить сонце, як прапор (Ю. Яновський); // Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з'єднання, корабля і т. ін. Тут військо стройними [стрункими] рядами В параді йшло, мовби на бой [бій]; В празничній збруї, з прапорами (І. Котляревський); Полк ішов не той, він уже був інший, оновлений, урочистий, осяяний. Над колоною, розвіваючись в польо…