префікс[пре́фікс]

I пр`ефікс -а, ч. 1》 лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. 2》 У системах обробки даних: а) початкова частина імені, яка вказує на належність до певної програми; б) вміст спеціального регістра, який використовується в процесі автоматичного перетворення дійсних адрес в абсолютні. Пр е фікс бл о ка — необов'язкове інформаційне поле змінної довжини, яке розташовується перед блоком та містить довжину блока. Пр е фікс і мені ф а йла — в ієрархічній файловій системі – частина імені файла, яка визначає повне ім'я каталогу, в якому він розташований. II преф`ікс -а, ч. , фін. 1》 Дострокова виплата за векселем. 2》 у знач. прикм. , невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну. Виплата префікс .

ПРЕ́ФІКС, а, ч., лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. З рідної мови ми дійшли вже до наростків, або суфіксів, як тепер кажуть, а я з приростками, тобто префіксами, ніяк собі ради не дам (Б. Антоненко-Давидович); Префікси в українській мові використовуються здебільшого .. для надання основному значенню різноманітних додаткових відтінків, для його .. остаточного оформлення (з наук. літ.). ПРЕФІ́КС, а, ч., спец. 1 . Дострокова виплата за векселем. 2. у знач. прикм., невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну. Виплата префікс.