приголосний[при́голосний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
при́голосний -а, -е, лінгв. Який утворюється внаслідок проходження струменя повітря через перепону в якомусь місці мовного апарату (про звуки мови). Приголосний звук . || у знач. ім. пр и голосний, -ного, ч. Звук, основою якого є шум, що виникає внаслідок проходження видихуваного струменя повітря крізь певну перепону, утворювану в якому-небудь місці мовного апарату. Середньоязикові приголосні .
ПРИ́ГОЛОСНИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється внаслідок проходження струменя повітря через перепону в якомусь місці мовного апарату (про звуки мови). Приголосний звук ; // у знач. ім. при́голосний, ного, ч. Звук, основою якого є шум, що виникає внаслідок проходження видихуваного струменя повітря через певну перепону, утворювану в якому-небудь місці мовного апарату. Середньоязикові приголосні ; Носові приголосні. △ (1) Глухи́й при́голосний, лінгв. – приголосний звук, що вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий приголосний . На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки – явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (з наук. літ.); (2) Дзвінки́й при́голосний, лінгв. – приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр. б, г, д, з. Дзвінкі приголосні літературної мови (на відміну від галицьких .. та деяких інших говірок)…
Етимологія
Джерело: Горох (за ЕСУМ)
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| при́голосній | жін., давальний |
| при́голосна | жін., кличний |
| при́голосній | жін., місцевий |
| при́голосна | жін., називний |
| при́голосною | жін., орудний |
| при́голосної | жін., родовий |
| при́голосну | жін., знахідний |
| при́голосному | чол., давальний |
| при́голосний | чол., кличний |
| при́голоснім | чол., місцевий |
| при́голосному | чол., місцевий |
| при́голосний | чол., називний |
| при́голосним | чол., орудний |
| при́голосного | чол., родовий |
| при́голосного | чол., знахідний |
| при́голосний | чол., знахідний |
| при́голосному | сер., давальний |
| при́голосне | сер., кличний |
| при́голоснім | сер., місцевий |
| при́голосному | сер., місцевий |
| при́голосне | сер., називний |
| при́голосним | сер., орудний |
| при́голосного | сер., родовий |
| при́голосне | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…і підвищення тону; після двох "бринь" попереднього рядка (причому перше тихіше — "ба", друге голосніше — "бринь") — три такти сопілки, кожний голосніший попереднього: "со" (глухий приголосний і голосний), "зу" (дзвінкий приголосний і низький, приглушений голосний), "за" (той же дзвінкий приголосний, але вже в парі з високим голосним). "А дудка грала по балках" — вступа…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 7 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger