приміряти[приміря́ти]

I прим`іряти див. приміряти . II примір`яти - я ю, - я єш і прим і рювати, -юю, -юєш, недок. , примір я ти, - я ю, - я єш і прим і рити, -рю, -риш, док. , перех. 1》 Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. || Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи якусь відповідність. || Одягнувши що-небудь незакінчене, недошите, визначати відповідність до фігури. || Одягати, чіпляти що-небудь на себе або на когось на якийсь час з метою одержати задоволення, перевірити придатність. 2》 Порівнювати в думці кого-, що-небудь із кимсь, чимсь. || Прикладаючи в думці кого-небудь до когось, визначати можливість якихсь стосунків між ними. || Пристосовуючи в думках, в уяві що-небудь до когось, чогось, робити якийсь висновок. 3》 перен. Міркуючи, визначати що-небудь. 4》 у сполуч. зі сл. садиба, поле, город. Відмірявши, наділяти.

ПРИМІ́РЯТИ див. приміря́ти . ПРИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМІ́РЯТИ, яю, яєш і ПРИМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1 . Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром, кольором, смаком тощо. Плете Катруся вінок і над чолом раз у раз його приміряє (В. Кучер); Я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую (І. Франко); Зняв [Антон] стару шлею, закріпив посторонки й примірив їх до своєї спини (С. Чорнобривець); Перекупка .. вигукує: “Е, е! коралі добрі! дивіться ж бо, молодичко! Ось купи, моя любочко, купи, приміряй до лиця!” (Марко Вовчок); А батько підійшов до стінки, відшукав вільне місце, приміряв до неї якийсь портрет (Ю. Збанацький); // Одягнувши що-небудь незакінчене, недошите, визначати відповідність до фігури. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкії вибирає та кроїть та приміряє на панночку (Марко В…