причал[прича́л]

прича́л -у, ч. 1》 Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. || Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Зніматися з причалу . 2》 перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок. 3》 рідко . Дія за знач. причалити , причалювати . 4》 рідко . Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна.

ПРИЧА́Л, у, ч. 1 . Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Ю. Яновський); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Ю. Смолич); В гавані були причали для суден – міських і приватних, судноремонтні майстерні, складські будівлі (з наук. літ.); // Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка); В чагарниках понад повноводою Моравою вже повзали розвідники.., вишукували найвигідніші причали для майбутньої висадки десантних груп (О. Гончар); * Образно. Надходять жнива. І мені, капітану, З причалу-подвір'я вже час на поля (С. Олійник). 2. перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок. Хай іншим тихі пристані й причали У снах ввижають…