провідний[провідни́й]

провідни́й I - а , - е . 1》 Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Посідати провідне місце . 2》 перен. Найважливіший, головний, основний. || Вирішальний, визначальний. || Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі). || Якому належить, відводиться головна роль у чому-небудь. Провідн и й спеціал і ст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.). 3》 спец. Який має властивість пропускати через себе мінеральні та органічні речовини, воду і т. ін. (про тканину рослин). Провідн і ткан и ни росл и н — тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних і неорганічних речовин. II - а , - е . Прикм. до проводи 2). Провідн а нед і ля церк. — перша неділя після Великодня. Провідн и й т и ждень церк. — перший тиждень після Великодня.

ПРОВІДНИ́Й ¹ , а́, е́. 1 . Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (І. Франко); Провідною у сліпих буває то ліва, то права рука, що залежить від просторової структури подразника (з наук. літ.). 2. перен. Найважливіший, головний, основний. У мистецтві завжди провідна тема – це тема сьогоднішнього дня (О. Довженко); Картопля в Польщі є провідною продовольчою, кормовою і технічною культурою (з наук. літ.); // Вирішальний, визначальний. Любов до мужика, до невільного, а потім і до бідного, – це найголовніша провідна ідея Шевченка і як поета, і як чоловіка (М. Драгоманов); Основна провідна риса українського історичного епосу – це патріотизм, безмежна, дійова любов до Батьківщини (М. Рильський); // Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі…