проживання[прожива́ння]

прожива́ння -я, с. 1》 Дія за знач. проживати 3). 2》 рідко . Те саме, що життя 1).Місце проживання. П о свідка на прожив а ння — а) документ, що його видають іноземним громадянам або апатридам на право проживання у даній країні; б) в дореволюційній Росії – документ, що його видавали в передбачених законом випадках замість паспорта.

ПРОЖИВА́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. прожива́ти 3. 1861 року одвезено його [Т. Г. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Панас Мирний); Галя рушила на вулицю Бєлінського. На розі Бєлінського та Купального провулка .. була визначена їй квартира для тимчасового проживання (Ю. Смолич); Посадник призначив двори для проживання Дмитрійових дружинників (А. Хижняк). 2. рідко. Те саме, що життя́ 1. [Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками... (М. Кропивницький).