протяг[про́тяг]

про́тяг I -у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. || розм. Сильний, різкий вітер. II -у, ч. 1》 Простір (в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь розташовується, міститься. || рідко . Плин часу. 2》 розм. Протяжний звук. З пр о тягом — протяжно або протягаючи звук. 3》 заст. Продовження.

ПРО́ТЯГ ¹ , у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими; від протягу світло на постаменті блимає (Леся Українка); – Кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич); Кріт обережно переступив .. шнурочок і увійшов до куреня. Супроти дірок, що зяяли в туман, на нього війнуло протягом, і він здригнувся (Григір Тютюнник); Два входи, розташовані один навпроти одного, створюють протяг у сінях (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Журні моменти життя пронизують його, як протяг (Ю. Яновський); * Образно. * У порівн. Часом, віддачись, солодкому протягові самозакохання, він, посміхаючись, марив, яку ж то він річ чудеснунапише і як вразить усіх тих, що нічого не помічають! (В. Підмогильний); // розм. Сильний, різкий вітер.…