прочитаний[прочи́таний]

ПРОЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочита́ти. Ватажки.. гуртка іноді прибирали собі назви найулюбленіших школярами героїв з прочитаних романів і повістей (С. Васильченко); Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Смілянський); – Можу вам прочитати виписку з наказу по армії, який був прочитаний по всіх частинах (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); Коли ж книжка була .. по-справжньому прочитана, філософія Канта одержала загальноєвропейське визнання (з навч. літ.); // у знач. ім. прочи́тане, ного, с. Те, що хто-небудь прочитав. Любить він читати про якісь пригоди й героїчні вчинки відважних людей, а тоді довго передумує прочитане (О. Донченко); Був [дід] письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця (О. Довженко); Гнат мусив постійно сидіти й читати. Марія перечитувала прочитане, раділа чи плакала разом з тими людьми, про яких оповідала книжка (У. Самчук); // прочи́тано, безос. пред. Для учасників семінару було прочитано лекції кваліфікованими лекторами з Москви і Києва (з наук.-попул. літ.).