піч[пі́ч]

п е чі, ж. 1》 Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. || Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. || перен. Про кількість чого-небудь, що можна спекти чи зварити в такій споруді за один раз. || перен. Приготування їжі, питва і т. ін. у такій споруді. 2》 Споруда для теплової обробки матеріалів у якому-небудь технологічному процесі. Доменна піч .

ПІЧ, пе́чі, ж. 1 . Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, .. піч затопить, вечеряти варить (Г. Квітка-Основ'яненко); Біля печі заклопотано торохтіли рогачами сусідки (П. Панч); Ганна .. вправно орудувала дерев'яною лопатою, саджаючи у піч хліб (Григорій Тютюнник); // Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. Прийшов додому уночі. Стогнала мати на печі (Т. Шевченко); Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (І. Багмут); // перен. Про кількість чого-небудь, що можна спекти чи зварити в такій споруді за один раз. Зажарили дванадцять биків, напекли сорок печей хліба (з казки); // перен. Приготування їжі, питва і т. ін. у такій споруді. Я все була у роботі та роботі: коли не гусей па…