рожевий[роже́вий]

роже́вий -а, -е. 1》 Світло-червоний. || у знач. ім. рож е ве, -вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. || Який має рум'янці; рум'яний. || Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Рож е ва хвор о ба — те саме, що акродин і я. Рож е ве д е рево — деревина тропічних і субтропічних дерев рожевого або рожево-червоного кольору, іноді із запахом троянди. Рож е вий лиш а й — захворювання шкіри з групи інфекційних еритем. Рож е вий шпак — рід птахів родини шпакових. 2》 перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий. || З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Дивитися крізь рожеві окуляри . 3》 Прикм. до рожа 2). || Вигот. з рожі.

РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1 . Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (І. Нечуй-Левицький); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (М. Коцюбинський); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (І. Гончаренко); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (М. Стельмах); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (І. Микитенко); // у знач. ім. роже́ве, вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (І. Нечуй-Левицький); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попідводжуваних (Б. Грінченко); // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку [голівоньку] з рожевим ли…