розмова[розмо́ва]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розмо́ва -и, ж. 1》 Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || заст. , рідко . Діалог у літературному творі. || Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. || Спосіб висловлювання, властивий кому-небудь; манера говорити, висловлюватися. || Бесіда з ким-небудь, перев. ділового змісту, з певною спрямованістю. || Тема або зміст обміну думками, бесіди. || перев. мн. Чутки, поголоски. || перев. мн. Негативні висловлювання, нарікання на чию-небудь адресу; осуд чиїхсь дій, вчинків, поведінки і т. ін.; пересуди. || Легка, невимушена балаканина. Без розм о в — не роздумуючи, не беручи до уваги сумнівів, заперечень; не говорячи ні слова; мовчки. Вест и розм о ву — говорити, розмовляти. Зв о дити (перев о дити і т. ін.) розм о ву на кого-що — починати говорити на іншу тему. Т і льки й розм о ви про (за) (кого —…
РОЗМО́ВА, и, ж. 1 . Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. Максим устав. За ним прокинулись деякі другі; почалась товариська розмова (Панас Мирний); – Облишмо цю розмову, – сказала, посумнівши, Оксана. – Як ви можете... (О. Гончар); // Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. Лікар входить справа. Олімпіада Іванівна кидається до нього, показує на Любу, мімічна розмова між ними (Леся Українка); Бачу мужчину й жінку, що мовчки сидять. Одне тримає сірника, а друге швидко перебирає пальцями обох рук. Це закохані глухонімі, що почали свою розмову десь при світлі ліхтаря й кінчають її тут (Ю. Яновський); // заст., рідко. Діалог у літературному творі. Треба їх [байки] .. гаразденько вигладити, а деякі і зовсім переробити, розмову в їх поширити (Панас Мирний); // Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. Мелашка була з поетичною душею .. Часом вон…
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | розмо́ва | розмо́ви |
| Родовий | розмо́ви | розмо́в |
| Давальний | розмо́ві | розмо́вам |
| Знахідний | розмо́ву | розмо́ви |
| Орудний | розмо́вою | розмо́вами |
| Місцевий | розмо́ві | розмо́вах |
| Кличний | розмо́во | розмо́ви |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
без зайвих слів (розмов)
Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. (Дон Жуан:) Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка); Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко); Розмовляв (Корнієнко) з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да... Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов... (Григорій Тютюнник). мова (розмов…
Фразеологічний словник української мовимова (розмова) коротка, перев. у кого з ким
Хтось рішуче діє в певних обставинах; не церемоняться, не рахуються з ким-небудь. — У нас, знаєте, мова коротка,— креснув офіцера поглядом Баржак.— Хто не схиля голову перед працею — тому нахилимо (О. Гончар); —Треба, щоб так боялись нас всі оті спекулянти та пройди різні, щоб аж дух із них геть. З спекулянтами розмова коротка (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ося, що на скелі, на якій тварини чекали на Божу аудієнцію, де надто довго просторікувала стоніжка, орел і гадюка перекинулися кількома словами, із тих слів сама собою виснувалася розмова, під час якої орел зачудувався розумом і добротою гадюки, зокрема ж влучністю поодиноких її суджень, і тому, коли згодом усі розійшлися по норах, домівках і водоймах, гадюка й оре…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger