розмова[розмо́ва]

розмо́ва -и, ж. 1》 Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || заст. , рідко . Діалог у літературному творі. || Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. || Спосіб висловлювання, властивий кому-небудь; манера говорити, висловлюватися. || Бесіда з ким-небудь, перев. ділового змісту, з певною спрямованістю. || Тема або зміст обміну думками, бесіди. || перев. мн. Чутки, поголоски. || перев. мн. Негативні висловлювання, нарікання на чию-небудь адресу; осуд чиїхсь дій, вчинків, поведінки і т. ін.; пересуди. || Легка, невимушена балаканина. Без розм о в — не роздумуючи, не беручи до уваги сумнівів, заперечень; не говорячи ні слова; мовчки. Вест и розм о ву — говорити, розмовляти. Зв о дити (перев о дити і т. ін.) розм о ву на кого-що — починати говорити на іншу тему. Т і льки й розм о ви про (за) (кого —…

РОЗМО́ВА, и, ж. 1 . Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь. Максим устав. За ним прокинулись деякі другі; почалась товариська розмова (Панас Мирний); – Облишмо цю розмову, – сказала, посумнівши, Оксана. – Як ви можете... (О. Гончар); // Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. Лікар входить справа. Олімпіада Іванівна кидається до нього, показує на Любу, мімічна розмова між ними (Леся Українка); Бачу мужчину й жінку, що мовчки сидять. Одне тримає сірника, а друге швидко перебирає пальцями обох рук. Це закохані глухонімі, що почали свою розмову десь при світлі ліхтаря й кінчають її тут (Ю. Яновський); // заст., рідко. Діалог у літературному творі. Треба їх [байки] .. гаразденько вигладити, а деякі і зовсім переробити, розмову в їх поширити (Панас Мирний); // Чиї-небудь слова, вислови; мова, розповідь. Мелашка була з поетичною душею .. Часом вон…