розповідати / розповісти[розповіда́ти / розпові́сти́]

розповіда́ти - а ю, - а єш, недок. , розпов і ст и , - і м, -іс и , док. , перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. || Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте. || перен. Підтверджувати що-небудь, свідчити про щось. || Повідомляти про що-небудь, викладати щось у письмовій формі.

РОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВІ́СТИ́, і́м, іси́, док., що і без дод. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Яновський); Замфір розповів жінці про вечірні пригоди (М. Коцюбинський); Зачеплений цією розмовою за живе, сибіряк тут-таки розповів присутнім одну з своїх мисливських історій (О. Гончар); Мати затялася: про все, що трапилося дома, розповість тільки при синові (Р. Іваничук); // Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте. Втомившись від біготні, .. розповідали [пастушки] один одному все те, що чули від батьків і дорослих (І. Цюпа); Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Смілянський); // перен. Підтверджувати що-небудь, свідчити про щось. Полічивши кількість річних кілець, можна визначити в…