розпізнавати[розпізнава́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
розпізнава́ти -а ю , -а є ш, недок. , розпізн а ти, - а ю, - а єш, док. , перех. 1》 Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що-небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому-, чому-небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2》 Діставати повніше уявлення про кого-, що-небудь; глибше узнаючи, правильно оцінювати когось, щось. 3》 З'ясовувати, виявляти відмінність, різницю між ким-, чим-небудь за якимись ознаками, прикметами; розрізняти.
РОЗПІЗНАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. що. Визначати щось за певними ознаками, прикметами. Він перший .. вчив мене розпізнавати час на годиннику (І. Франко); Христя вчила дітей, як розпізнавати стиглі кавуни по звуку і по хвостиках (О. Донченко); // Сприймати, розрізняти що-небудь органами чуття. Серце моє билося якось незвичайно, і я старалася ловити вухом і розпізнавати його голос (І. Франко); Аромат степу не був для мене суцільний – я розпізнавав в ньому десятки самостійних пахощів (Ю. Смолич); З кожною хвилиною все важче ставало розпізнавати сліди на снігу (Ю. Збанацький); В нічній темряві Гриць Семко нічого не міг розпізнати (С. Чорнобривець); // кого, що. Виявляти, узнавати в кому-, чому-небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. Прийшов батько, розглядає, Насилу Степана Розпізнає (Т. Шевченко); Розпізнав Олексій помазану жовтою глиною хат…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розпізнава́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| розпізнава́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| розпізнава́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| розпізнава́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| розпізнава́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| розпізнава́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| розпізнава́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| розпізна́вано | |
| розпізнава́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| розпізнава́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| розпізнава́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| розпізнава́ти | інфінітив |
| розпізнава́ла | минулий, жін. |
| розпізнава́в | минулий, чол. |
| розпізнава́ло | минулий, сер. |
| розпізнава́ли | минулий, множина |
| розпізнаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| розпізнаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| розпізнаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| розпізнають | теперішній, множина, 3 ос. |
| розпізнаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| розпізнаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| розпізнає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| розпізнавать | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…й гойдалками, які потрощеною купою лежали поруч, — зі смердючих ям витягали тих, кого колись з любов'ю називали братами, синами, батьками, а з усієї України день і ніч сунули люди розпізнавати своїх ближніх бодай з решток одягу, з тіл, з непоміченої каблучки чи ще якихось випадкових ознак, знаних лише багатостраждальному серцю, — одна добра душа, що шукала серед трупів…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger