скло[скло́]

-а, с. 1》 Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. Неорган і чне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву. Орган і чне скло — склоподібний матеріал, продукт полімеризації деяких низькомолекулярних органічних сполук. Рідк е скло — водяний розчин силікатного клею для приготування спеціальних бетонів та обробки металів перед анодуванням. 2》 Виріб із такої речовини. || Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін. Вітров е скло — переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього. Лобов е скло; Огляд о ве скло — переднє скло в машині, признач. для огляду дороги. 3》 збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини. || Окремі шматки, осколки таких вироб…