третій[тре́тій]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
тре́тій -я, -є. 1》 Числ. порядк. , відповідний до кільк. числ. три . || Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу). || Який надходить, настав і т. ін. безпосередньо за чимось другим. || у знач. ім. тр е тій, -тього, ч. ; тр е тя, -тьої, ж. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої). Одн а тр е тя; Тр е тя част и на (ч а стка) кого, чого — одна з трьох рівних частин; третина. Тр е тя ос о ба грам. — одна з трьох форм граматичної категорії особи, що виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими займенниками. 2》 у знач. ім. тр е тє, -тього, с. Десерт, яким закінчується обід із двох страв. 3》 у знач. ім. тр е тя, -тьої, ж. Година, що настає після другої. 4》 Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній. || у знач. ім. тр е тій, -тього, ч. Стороння особа. Третій зайвий . Із тр е тіх рук — через ряд пос…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 547
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| тре́тій | жін., давальний |
| тре́тя | жін., кличний |
| тре́тій | жін., місцевий |
| тре́тя | жін., називний |
| тре́тьою | жін., орудний |
| тре́тьої | жін., родовий |
| тре́тю | жін., знахідний |
| тре́тьому | чол., давальний |
| тре́тій | чол., кличний |
| тре́тім | чол., місцевий |
| тре́тьому | чол., місцевий |
| тре́тій | чол., називний |
| тре́тім | чол., орудний |
| тре́тього | чол., родовий |
| тре́тього | чол., знахідний |
| тре́тій | чол., знахідний |
| тре́тьому | сер., давальний |
| тре́тє | сер., кличний |
| тре́тім | сер., місцевий |
| тре́тьому | сер., місцевий |
| тре́тє | сер., називний |
| тре́тім | сер., орудний |
| тре́тього | сер., родовий |
| тре́тє | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| третяя | жін., кличний |
| третяя | жін., називний |
| третюю | жін., знахідний |
| третєє | сер., кличний |
| третєє | сер., називний |
| третєє | сер., знахідний |
| третії | множина, кличний |
| третії | множина, називний |
| третії | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
без (третьої (сьомої)) клепки (в голові (у тім’ї)); без клепок (у голові (у тім’ї)), зневажл
Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть (П. Козланюк); — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій .. мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар). до нових (зелених, третіх, сьомих) віників, зі сл. пам’ятати, згадувати і под. Дуже довго, тривалий період. (Павло:) Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький); Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведе…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…що заснув стоячи, не дочекавшися, заки сонце сховається за дюни. — Завтра ще день! — мовив качан капусти, виливаючи зайцеві на ноги третє відро смоли, та заєць того вже не чув. На третій день, ледве зайнялося на світ, качан капусти поторгав зайця за лапу, нагадуючи, що час вирушати далі. Заєць спробував поворушити ногами, однак вони це глибше застрягли в смолі, як…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger