читання[чита́ння]

чита́ння -я, с. 1》 Дія за знач. читати . || Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет). П е рше чит а ння — прийняття законопроекту до обговорення. Др у ге чит а ння — дебати по законопроекту і його принципове схвалення (у парламентах деяких держав). Чит а ння партит у р муз. — а) процес мисленнєвого сприймання музики, записаної у вигляді партитури; б) відтворення внутрішнім слухом звучання твору без допомоги музичного інструмента; в) виконання партитури багатоголосного хорового твору на фортепіано; г) практична навчальна дисципліна в музично-педагогічних та музичних навчальних закладах. Чит а ння з лист а муз. — виконання на музичному інструменті або голосом незнайомого твору без попереднього вивчення. 2》 Те, що читають, читаний текст. 3》 мн. Цикл доповідей, лекцій, виступів читців, присвячений якому-небудь колу питань.