читати / буду читати[чита́ти / буду читати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
чита́ти - а ю, - а єш, недок. 1》 перех. і неперех. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. || Уміти сприймати, розуміти що-небудь написане, надруковане. || Проводити час за книгою, займатися читанням. || Знайомитися з якимсь твором, рукописом, взагалі творчістю кого-небудь. 2》 перех. і неперех. Промовляти напам'ять (уголос або про себе) який-небудь текст; декламувати. 3》 перех. Викладати слухачам які-небудь відомості, зміст чого-небудь. || перех. і неперех. Вести лекційний курс у навчальному закладі. 4》 перех. Відтворювати зміст, значення чого-небудь за знаками, рисками, лініями і т. ін. Читати партитуру . 5》 перех. , перен. За якими-небудь слідами, знаками, зовнішніми виявами розпізнавати, розгадувати внутрішній зміст, переживання, події і т. ін. 6》 перех. Промовляти (вголос або про себе) який-небудь текст,…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 6, с. 328
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
читати (вичитувати) / прочитати (вичитати) молитву кому і без додатка
Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить! (Галя:) Та буде вже, папо, цю молитву читати (Панас Мирний); — Та піди ж та прочитай молитву Солов’їсі. Хіба ж ти не бачиш, що вона мене їсть, як іржа залізо... (І. Нечуй-Левицький); — І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву! (І. Нечуй-Левицький). читати (вичитувати) / прочитати (вичитати) нотації (нотацію, мораль) кому. Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його…
Фразеологічний словник української мовияк (мов, наче і т.ін.) з книжки читати (вичитувати), зі сл. розказувати і под
Без запинки, дуже чітко. — А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний); О. отець Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький).
Фразеологічний словникяк (мов, ніби і т.ін.) по псалтирю читати
Дуже чітко, швидко, без запинки. Усе мені одказує Катря, як наче по псалтирю читає (Марко Вовчок).
Фразеологічний словникчитати (вичитувати) / прочитати (вичитати) нотації (нотацію, мораль) кому
Дорікаючи або лаючи когось, давати настанови, поради. Покликавши прикажчика, Густав Августович взяв його за лікоть, і відвівши в бік від Софії, став читати йому нотацію (О. Гончар); Ображена вихователька негайно поскаржилася директорові. Директор розгнівався і, коли Петро повернувся з купання, прочитав йому сувору нотацію (І. Багмут).
Фразеологічний словникУ курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger