швидкий[швидки́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
швидки́й - а , - е . 1》 Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого , перен. , розм. Який легко реагує на щось, проймається чимсь. || у знач. ім. швидк и й, -к о го, ч. Те саме, що Швидк и й п о їзд ( див. поїзд ). 2》 Який відзначається великою частотою рухів, стрімкістю. || Який виконується, здійснюється енергійно, активно, відзначаючись високим темпом. || Поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.). || Меткий (про очі, погляд). || перен. В якому виявляється жвавість. || Який активно, інтенсивно діє. || у знач. ім. швидк а , -к о ї, ж. Танок, що виконується у прискореному темпі. Швидка допомога . 3》 Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу, незабаром; скорий. 4》 Який характеризується особл…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| швидкі́й | жін., давальний |
| швидка́ | жін., кличний |
| швидкі́й | жін., місцевий |
| швидка́ | жін., називний |
| швидко́ю | жін., орудний |
| швидко́ї | жін., родовий |
| швидку́ | жін., знахідний |
| швидко́му | чол., давальний |
| швидки́й | чол., кличний |
| швидкі́м | чол., місцевий |
| швидко́му | чол., місцевий |
| швидки́й | чол., називний |
| швидки́м | чол., орудний |
| швидко́го | чол., родовий |
| швидко́го | чол., знахідний |
| швидки́й | чол., знахідний |
| швидко́му | сер., давальний |
| швидке́ | сер., кличний |
| швидкі́м | сер., місцевий |
| швидко́му | сер., місцевий |
| швидке́ | сер., називний |
| швидки́м | сер., орудний |
| швидко́го | сер., родовий |
| швидке́ | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Пароніми
Фразеологізми та сталі вирази
на швидку (скору) руку ( заст
руч). Поспіхом, квапливо. О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький); На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Яновський); Рогуля на скору руку бере ножиці і рівно .. стриже великі, як стріхи, хлопські чуби (Ф. Малицький); А там поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Сл. Б. Грінченка). проворний (швидкий) на язик. Говіркий, балакучий. Хай же друга невістка, що була тільки на язик проворна, кида їх разом з своєю коровою (Грицько Григоренко); І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (З журналу). швидкий (скорий) на руку. Спритний, вправний,…
Фразеологічний словник української мовипроворний (швидкий) на язик
Говіркий, балакучий. Хай же друга невістка, що була тільки на язик проворна, кида їх разом з своєю коровою (Грицько Григоренко); І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (З журналу).
Фразеологічний словникшвидкий (скорий) на руку
Спритний, вправний, проворний у діях. — Які ж то в пана були наміри? — щиро поцікавилась скора на руку господиня (О. Ільченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…прийдешнє. Хто пов'язав мотуззям шляхів землю з небом? Віз плив туманами сивого курива. То виринав понад хвилі пилюки, то потопав у жовте плесо. Колеса краяли греблі пороху, немов швидкий човен бурхливі вали каламутної води. Грузли в піскове борошно, наче в хитке трясовиння.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger