інший[і́нший]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
і́нший -а, -е, займ. означ. 1》 Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий. || Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. || у знач. ім. і нше, -шого, с. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. || Протилежний зазначеному. || Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою. || у знач. ім. і нший, -шого, ч. ; і нша, -шої, ж. ; і нші, -ших, мн. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об'єднаних спільною ознакою. В і ншому р а зі — інакше. Не хто і нший, як ... — саме ця особа. 2》 перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта. || у знач. ім. і нші, -ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта (про людей). || у знач. ім. і нше, -шого, с. , перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). Крім усь о го…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 313
Морфологія
прикметник · 28 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| і́ншій | жін., давальний |
| і́ншій | жін., місцевий |
| і́нша | жін., називний |
| і́ншою | жін., орудний |
| і́ншої | жін., родовий |
| і́ншу | жін., знахідний |
| і́ншому | чол., давальний |
| і́ншім | чол., місцевий |
| і́ншому | чол., місцевий |
| і́нший | чол., називний |
| і́ншим | чол., орудний |
| і́ншого | чол., родовий |
| і́ншого | чол., знахідний |
| і́нший | чол., знахідний |
| і́ншому | сер., давальний |
| і́ншім | сер., місцевий |
| і́ншому | сер., місцевий |
| і́нше | сер., називний |
| і́ншим | сер., орудний |
| і́ншого | сер., родовий |
| і́нше | сер., знахідний |
| і́ншим | множина, давальний |
| і́нших | множина, місцевий |
| і́нші | множина, називний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
дивитися / глянути іншими очима на кого—що
Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього (капітана) іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). глянути іншим оком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його (нього) іншим оком (Б. Грінченко). зворотний (інший, другий і т. ін.) бік медалі. Протилежний вияв чого-небудь; проти…
Фразеологічний словник української мовина інший лад, зі сл. піти, перевести і т.ін
Змінивши що-небудь; інакше, по-іншому. Дід… з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко); Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (З газети).
Фразеологічний словнику іншому, новому і под
світлі: 1. зі сл. бачити, здаватися і т.ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх картини у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кращому світлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа.. — колишній голова сільської Ради (З газети). 2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди зображені в Бо…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…е, що блискавка чинить для нього, не таке вже й надзвичайне, та й сама блискавка зблизька далеко не така гарна, як це вона здалася йому першого разу, що ж до її праці, то це хтось інший напевне міг би виконувати далеко ліпше й краще, ніж вона.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger