історія[істо́рія]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
істо́рія -ї, ж. 1》 тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2》 тільки одн. , чого . Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Іст о рія хвор о би — медичний документ про стан здоров'я хворого, що його заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. 3》 тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Відійт и в іст о рію — перестати існувати; зникнути. 4》 тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. 5》 тільки одн. Наука, що вивчає процес розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Історія літератури . 6》 Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. 7》 розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. || Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 319
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | істо́рія | істо́рії |
| Родовий | істо́рії | істо́рій |
| Давальний | істо́рії | істо́ріям |
| Знахідний | істо́рію | істо́рії |
| Орудний | істо́рією | істо́ріями |
| Місцевий | істо́рії | істо́ріях |
| Кличний | істо́ріє | істо́рії |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відійти / відходити в минуле (в історію)
Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися. Все, що снилось — говорилось, Не відходило в минуле... (М. Рильський); // Перестати вживатися, використовуватися. Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки (І. Цюпа). влипнути в історію (в халепу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало); — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ого сочиш, — мовив юродивий, — він призначений мені! — Ти помиляєшся! — зареготався чорт. — Якщо він зараз не втопиться, він завагітнить Галинку, це ж ясно, як день! Вічно та сама історія, і виконавці її не винахідливі. Потім він крастиме і вбиватиме, отже за всіма правилами, які, зрештою, Тобі ж самому забаглося встановити, він — мій! — Те, що він чинитиме, він чи…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Історія
Істо́рія або діє́пис — наука, що вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Дослідником історії є історик, особа з відповідним вишколом та фаховою підготовкою.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F