білий[бі́лий]

бі́лий -а, -е. 1》 Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. || Зблідлий, блідий. || Безколірний, безбарвний, прозорий. || у знач. ім. біле, -лого, с. Білий колір; прот. чорне. 2》 На (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. 3》 Світлошкірий (про расу). 4》 перен., іст. Ворожий радянській владі; контрреволюційний; прот. червоний. || у знач. ім. білі, -лих, мн.: а) білогвардійці; б) умовна назва монархістів та контрреволюціонерів (від кольору прапора прибічників короля під час французької революції 18 ст.). 5》 Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Біла гарячка — гострий психоз, що виникає на ґрунті тривалого зловживання алкоголем. Біла книга — збірник документів із метою інформування про діяльність уряду в тій або іншій галузі (дипломатичній, військовій і т. ін.). Біла пляма — а) необжитий, невивчений район; б) недосліджене питання. Біле вино — натуральне виноградне вино. Біле м'ясо — м'ясо, придатне для дієтичного харчування (курятина, телятина і т. ін.). Білий амур — промислова риба родини коропових. Білий ведмідь — хижий ссавець родини ведмедевих, поширений на плавучій кризі, островах і узбережжях Північного Льодовитого Океану. Білий вірш — вірш без рим. Білий гриб — один із кращих їстівних грибів; боровик. Білі карлики — зорі білого кольору з малою світністю, що характеризуються великою густиною речовини. Білі ночі — літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається зі світанком.

БІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. Заступила чорна хмара Та білую хмару (Т. Шевченко); Одна чепурна молодиця в білій сорочці замітала казарму (І. Нечуй-Левицький); Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей (Леся Українка); У мадам Фур'є була порожня кімната, і тільки стояла біла кровать [ліжко], а .. на стіні білий килим із білим лебедем (М. Хвильовий); Архаїчний і національний колір української хустки полягає саме в білому кольорі (з наук.-попул. літ.); У давніх греків біла голубка вважалася птахом Афродіти (із журн.); // Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. Справді, гарно тут. І білі піски берегів, і ця тиша неміряна, і ласкавий степовий вітерець (О. Гончар); // Уживається як постійний епітет до деяких назв. Під білою березою козаченька вбито (з народної пісні); Ота красна [гарна] молода дівчина пішла і копала своїми білими руками ту кам'яну тверду гору (з переказу); Не вимили біле личко Слізоньки дівочі (Т. Шевченко); // Вимитий, випраний; чистий. Тоді сироті неділя, як сорочка біла (Номис); Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко); // Посивілий, сивий, сивоволосий. Се був дід дуже старий, білий (Марко Вовчок); [Храпко:] Що голова трохи біла – то тож більше розуму (Панас Мирний); Біля хати білий батько .. Виграває війни та журбу (М. Вінграновський); // Зблідлий, блідий. А Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, – бачу – зомліває (Марко Вовчок); // Безколірний, безбарвний, прозорий. Класична біла горілка відповідає найвищим стандартам прозорості (з газ.); // у знач. ім. бі́ле, лого, с. Білий колір; протилежне чорне. Піч Галя розмалювала синіми квітками по білому (Панас Мирний); Ми кажемо одне, а робимо інше. На “чорне” знову кажемо “біле” (з газ.); // у знач. ім. бі́лі, лих, мн. Фігури в шахах або шашках білого, кремового, червоного кольору на противагу чорним. Білі починають і дають мат за два ходи; // у знач. ім., розм., бі́ла, лої, ж. Горілка. Тільки горючого в мене ні краплі .. Ні, білу не треба .. Ну, півкіло коньяку... Гуляти так гуляти! (А. Крижанівський). 2. На (у) якому є багато світлих плям, вибілених предметів і т. ін. Бачилося [Галі] – голе каміння, темні гаї.., велике біле село на горі... (Марко Вовчок); – Ввижається мені вечір теплий з пахощами весняними.., з вишняком, білим від цвіту рясного (М. Коцюбинський). 3. Світлошкірий (про расу). Підняли його [саркофаг] білі раби, щоб понести й поставити в храмі (Леся Українка); Любка вигадала носити паранджу, щоб ніхто не впізнав її, білої жінки, що .. ходить з узбеком (Іван Ле); // у знач. ім. бі́лі, лих, мн. Люди, що належать до відповідної раси. [Нартал:] От візьмуть нас, і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки (Леся Українка); На кордоні з Індонезією, в окрузі Сепік, поліцейський патруль виявив чорношкіре плем'я, люди якого ніколи не бачили білих (із журн.). 4. перен., іст., у знач. ім. бі́лі, лих, мн. Білогвардійці. В лісі засіли білі, ніч за рікою йшла (М. Хвильовий); Чому один брат буває червоний, а другий білий, один винахідник, а другий просто бухгалтер? (В. Підмогильний). 5. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. У Древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінувалась біла чемериця. Відомо, що вона досить сильна отрута (з наук.-попул. літ.); Білий фосфор – безбарвна, дуже отруйна, майже не розчинна у воді речовина (з навч. літ.); У білого амура апетит просто дивовижний (із журн.); Хто хоч раз бачив граціозну білу чаплю, той її не забуде (з газ.).