давати[дава́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
дава́ти даю, даєш; мин. ч. давав, давала, давало; наказ. сп. давай; недок., дати, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин. ч. дав, дала, дало; наказ. сп. дай; док. 1》 перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. || Платити, виплачувати. || Повідомляти, передавати (адресу, телефон). || Пропонувати, звільняти (місце). 2》 перех. Дарувати що-небудь. || Присвоювати звання; нагороджувати. || перен. Наділяти чим-небудь. Не дай, Бог (Боже) — уживається за небажання, заперечення чого-небудь. 3》 перех. Покладати на кого-небудь виконання чогось. 4》 по чому, в що і без додатка, неперех., фам. Бити, вдаряти. || безос. Давати стусана. 5》 перех., розм. Визначати вік (на вигляд). || Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну. 6》 перех., у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. || у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.). 7》 перех. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь. 8》 перех. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь). 9》 перех. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. || У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. 10》 з інфін., неперех. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. 11》 неперех., наказ. сп. давай, давайте з інфін., недок., неперех. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч., розм. Виражає заклик до спільної дії. || наказ. сп. давай, давайте. Виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших. 12》 наказ. сп. давай з інфін., недок., неперех., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь. 13》 неперех., наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонук. част., неперех., розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь. Давати знати — повідомляти. Давати зрозуміти — робити зрозумілим. Давати лад у чому і без додатка — наводити, забезпечувати лад, порядок у чому-небудь; порядкувати. Давати початок чому — бути першоосновою, джерелом чого. Давати себе знати — бути відчутним. Давати слово — а) надавати можливість виступити на зборах; б) обіцяти що-небудь комусь. Давати собі раду з чим і без додатка — впоратися з чим-небудь самостійно. Я тобі дам! — уживається як погроза.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дава́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| дава́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| дава́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| дава́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| дава́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| дава́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| дава́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| давано | |
| дава́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| дава́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| дава́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| дава́ти | інфінітив |
| дава́ла | минулий, жін. |
| дава́в | минулий, чол. |
| дава́ло | минулий, сер. |
| дава́ли | минулий, множина |
| даємо́ | теперішній, множина, 1 ос. |
| дає́м | теперішній, множина, 1 ос. |
| даєте́ | теперішній, множина, 2 ос. |
| даю́ть | теперішній, множина, 3 ос. |
| даю́ | теперішній, однина, 1 ос. |
| дає́ш | теперішній, однина, 2 ос. |
| дає́ | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| давать | інфінітив |
| дава | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- дава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дава́ти, даю́, дає́ш, дає́, даємо́, даєте́, даю́ть; дай, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дава́ти [даватие] дайу, дайеш, дайеимо, дайеите Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
аж вогню давати
Дуже гніватися, обурюватися і т. ін. з якогось приводу. А жінка аж вогню дає .. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський). аж вогню дає. Хто-небудь сильно гнівається, дуже сердиться з якогось приводу. — А жінка аж вогню дає .. Нічого, най (нехай) там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський). брати (давати кому ) / взяти (дати кому ) реванш. Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т. ін. — Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Збанацький); На протязі 20 кілометрів підходили все нов…
Фразеологічний словник української мовидихати (жити, життя) не давати кому і без додатка
Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Секлета Семенівна: Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш); — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний); Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар); — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах).
Фразеологічний словникдавати (задавати) / дати (задати) чосу (джосу) кому і без додатка
Дуже бити кого-небудь. Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (О. Ільченко); — А, ви, сякі-такі! попались? А злазьте сюди! Я тепер вам дам джосу,— гукала бабуня (І. Нечуй-Левицький). 2. Громити кого-небудь, завдаючи поразки. — Зі всього видно,—закінчив.. Савка,— що десь там наші дають доброго чосу.. гітлерівцям (Д. Бедзик); Давати чосу вживається на означення дії бити тоді, коли йдеться про кару комусь, переважно ворогві (Рідне слово). 3. Гостро сварити, критикувати кого-небудь. До столу випхався Тихін Фіялко.. Ну, цей щось скаже.. Вміє давати чосу глитайні (В. Речм…
Фразеологічний словникПриповідки
Або дай, або видру
Силою хоче забрати чужу власність.
Приповідки або українсько-народня філософіяБожа власть, що схоче, те й дасть. ,
Бог дає те, що Він хоче, а не те, що ми хочемо.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавай свини, як квичить, дитині як плаче, будеш мати ситу свиню і дитя чортяче
Догодиш свини, то буде сита, а як догодиш дитині, то буде вередлива.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавали їсти й пити, а не було кому просити
Українці люблять, щоб їх в гостині припрошувати так до їди, як і до пиття, а коли не припрошують, то гості вважають гостииу за нещиру.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавали, та не виймали
Коли хто хвалиться, що йому давали велику ціну за якусь річ.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, з роси, з води і з кожної калабані
Жартівне, але щире побажання всего добра.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай нам, Боже, що нам треба, а по смерті гоп до неба
Приговорюють пияки, бо знають, що за пиття до неба не підуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай — не дай, але і не лай
Про скупого, який заки що дасть, то перше вилає.
Приповідки або українсько-народня філософіяДайте й перцю, аби легше серцю
Коли хто хоче випити горілки з перцем, як лік.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай і сало, аби за моє стало
Так характеризують немилосерного вірителя, що готов взяти за довг і послідний кусок хліба.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай тобі Боже здоровля дідько знає доки
Жартівливе бажання.
Приповідки або українсько-народня філософіяДали собі слово
Погодилися. Заручилися молодята.
Приповідки або українсько-народня філософіяДасть Бог діти, дасть і в що одіти
Бог опікується так батьками, як і дітьми.
Приповідки або українсько-народня філософіяДасть Бог красу і від квасу
Про вродливих дівчат, що виросли у злиднях.
Приповідки або українсько-народня філософіяДаш руками, та не виходиш ногами
Нераз треба довго ходити, аби відібрати позичену річ.
Приповідки або українсько-народня філософіяДаю воли та й що маю, але долі не вгадаю
Говорив батько дочці, що віддавав її заміж.
Приповідки або українсько-народня філософіяДобре тому давати, що не хоче брати
Коли дають комусь яку річ, а не хоче взяти, а інші взяли б, та не дають.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗабуває дати, а не забуває взяти
Людська склонність брати зараз, що дають, а забути віддати, що позичив.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗа чуже личко, даш свій ремінець
За марну чужу річ заплатиш дорого. Личко — лико з дерева.
Приповідки або українсько-народня філософіяМаєш, Гандзю, книш
Коли на кого несподівано впаде біда, або поговір.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе давай бука нікому з рук
Бо не будеш мати чим оборонитися, а таки твоїм буком можуть вибити тебе.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе дай, Боже, бідному, але потрібному
Хто потребує, той оцінить вартість і використає.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе дай, Боже, з Івана пана
Бо стане гордим та зарозумілим. Простак не уміє оцінити свого щастя.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе дай мені, сховай біді
Згрідлива відповідь тому, що не хоче помогти в потребі. Щоб ти користи з того не мав.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе штука дати, як є звідки взяти
Оправдувався бідний, який не годен був нічого дати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНі сіло, ні впало, давай бабо сало
Без найменшої притенсії робить домагання.
Приповідки або українсько-народня філософіяОй, Боже, Боже, дав Ти тому, що не може, а я би міг, та мені не дав Біг
Нарікання чоловіка, який бачить, що інші мають якесь добро, та не уміють використати, а він використав би, та не має.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто більше дає, тому він продає
Значіння, як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто рад обіцяти, той не рад дати
Хто скоро обіцює, той не радо дає.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо більше даєш, то менше маєш
Бо вичерпуєш з того, що даєш.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо дав теплою рукою, те лишіть в спокою
Що померший подарував за життя, те стає власністю. Ненарушуйте послідної волі помершого.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо не гоже, того не дай Боже
Що нездале, того й не просимо.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк Бог дасть, то і в вікно подасть
Щастя приходить часами дуже несподівано і щедро.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк дали юшку, то дадуть і ложку
Як дали ціннішу річ, то і маловажну дадуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк не даєш з просьби, то даш з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки
Не хочеш дати по добрій волі, то силою заберемо, ще й потерпиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯкою рукою даєш, такою й приймаю
Коли ти до мене щиро, то і я до тебе.
Приповідки або українсько-народня філософіяДав пан Омелькові пояс, як той без штанів остався
Іронічний жарт про пана, який все відбирає у людей.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавай вдвох, бо самому немає чого
Запрошення-жарт їсти вдвох, коли і для одного мало.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавали, та з кишені не виймали
Говорять іронічно, коли хтось хвалиться, що йому давали високу ціну за якусь річ.
Приповідки або українсько-народня філософіяДавали, та з рук не пускали
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Приповідки або українсько-народня філософіяДадуть аби доніс, а доженуть, то й ще дадуть
Нічого не дадуть, а може ще й образять.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, здоров’я, щоб і дихати нікуди
Побажання, щоб хтось не мав здоров'я.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили
Побажання, щоб вороги не мали сили.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай і діжу з тістом, то будуть клясти, що важко нести
Людям ніяк не вгодиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяДайте, тіточко, води напитися, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де
Розпочинає просити з малого, а потім багато хоче.
Приповідки або українсько-народня філософіяІ сам не гам, і другому не дам
І сам не використає можливість, і іншим не дасть скористати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе давай поради, хто не просить тебе до ради
Не давай поради тому, хто не просить тебе про неї.
Приповідки або українсько-народня філософіяТе, що природа дала, милом не змиєш
Коли хтось хоче змінити свою зовнішність.
Приповідки або українсько-народня філософіяТи йому даєш вівса, а він дивиться на тебе, як на пса
Ти допомагаєш йому, а він хоче тебе скривдити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…той бік витлумачив, однак якби професора Каву переспитати, — що вдієш, коли голова інколи зледачіє й сама собі живе, нехтуючи господарем? — другої ж голови не позичиш? доводиться давати собі раду і з тим, що є, — то одразу усе й виясниться. — Пане професоре, — спробував Стецько, силкуючися втиснути своє казання в один віддих, аби слова не перешкодили висловитися,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger