дякувати[дя́кувати]

дієслово · [ˈdʲakʊʋɐte] · «to thank»

✓ Питома українська лексикаCEFR A1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняInherited from Old Ruthenian дѧ́ковати, from Old Polish dziękować, from Old High German dankōn, ultimately from Proto-Germanic *þankōną.

Морфологія22 форми

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія12 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідки5 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

I д`якувати -ую, -уєш, недок. , кому , чому , без додатка і з спол. що. Висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. || Уживається як слово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу. II дякув`ати - у ю, - у єш, недок. , розм. , рідко . Бути дяком.

Етимологія

Inherited from Old Ruthenian дѧ́ковати, from Old Polish dziękować, from Old High German dankōn, ultimately from Proto-Germanic *þankōną.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: дякувати

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	дякую	дякуємо / дякуєм
2 особа	дякуєш	дякуєте
3 особа	дякує	дякують

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	дякуватиму	дякуватимем / дякуватимемо
2 особа	дякуватимеш	дякуватимете
3 особа	дякуватиме	дякуватимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
дякувать	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: дя́кувати дієслово недоконаного виду складати подяку дякува́ти дієслово недоконаного виду бути за дяка рідко Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дя́кувати, -кую, -куєш кому за що дякува́ти, -ку́ю, -ку́єш (бути за дяка) Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: I [д’акуватие] -уйу, -уйеиш (висловлювати подяку) II [д'акуватие] -уйу, -уйеиш (бути за дяка) Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

ПА́ДАТИНО́ГИРОЗСТЕЛЯ́ТИСЯБЛАГОСЛОВЛЯ́ТИподя́куватиупа́стирозстели́тисяблагослови́типоблагослови́ти

слово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.

ДЯ́КУЮслово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.СПАСИ́БІСПАСИ́БОНЬКИ

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

дякувати Богові (Богу, Господові, Господеві), вставн

словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. (Пріська:) Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); (Груїчева:) А що, хіба вона (Любочка) слаба? (Олімпіада Іванівна:) Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла (дитина) (Марко Вовчок)

Фразеологічний словник української мови

дякувати Богові (Богу, Господові, Господеві)

Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв'язку з чим-небудь. Груїчева: А що, хіба вона Любочка слаба? Олімпіада Іванівна: Та ні, Богу дякувати (Леся Українка); Пріська: Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко); — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла дитина (Марко Вовчок).

Фразеологічний словник