знаходити[знахо́дити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
знахо́дити -джу, -диш, недок., знайти, знайду, знайдеш і рідко ізнайти, -найду, -найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, -шла, -шло; док., перех. 1》 Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. || Підшукувати, добирати кого-, що-небудь. || Вирізняти, вибирати певний проміжок часу для чого-небудь. 2》 Одержувати, мати, здобувати кого-, що-небудь. || Зустрічати з боку кого-небудь якесь почуття, певне ставлення до себе і т. ін. || Набувати, одержувати в чому-небудь джерело якогось настрою, певних почуттів і т. ін. || у сполуч. зі сл. відгомін, вираз, відгук, відображення і т. ін. Мати вияв, виявлятися в чому-небудь. Знайти суд на кого — приборкати кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу. Не знаходити [собі] місця — а) втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій; б) фізично страждати від чого-небудь. 3》 також без додатка. Придумувати, розмірковуючи над чим-небудь. || Внаслідок спостережень, досліджень і т. ін. приходити до певних висновків, складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь. || тільки док., розм., у сполуч. зі сл. чим, за чим, що, кого і т. ін. Уживається для вираження іронічного чи зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь. Знаходити [собі] раду — виносити певне рішення, вміти вийти зі скрутного становища. Знайти себе — визначити своє покликання. 4》 Зустрічати, заставати кого-, що-небудь десь. || Заставати, виявляти кого-, що-небудь в якомусь положенні, стані. 5》 Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь. 6》 тільки док., розм. Народити (дитину).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| знахо́дитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| знахо́дитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| знахо́дитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| знахо́дитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| знахо́дитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| знахо́дитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| знахо́дитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| знаходжено | |
| знахо́дьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| знахо́дьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| знахо́дь | наказовий, однина, 2 ос. |
| знахо́дити | інфінітив |
| знахо́дила | минулий, жін. |
| знахо́див | минулий, чол. |
| знахо́дило | минулий, сер. |
| знахо́дили | минулий, множина |
| знахо́димо | теперішній, множина, 1 ос. |
| знахо́дим | теперішній, множина, 1 ос. |
| знахо́дите | теперішній, множина, 2 ос. |
| знахо́дять | теперішній, множина, 3 ос. |
| знахо́джу | теперішній, однина, 1 ос. |
| знахо́диш | теперішній, однина, 2 ос. |
| знахо́дить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| знахо́дить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- знахо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Знахо́дити, -хо́джу, -хо́диш; знахо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- знахо́дити [знаходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
знаходити / знайти сокиру (сокирку) під (за) лавкою, ірон
Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик.— Сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю! Бачив, як його й будувати починали! (Ю. Мокрієв). знаходити / знайти спільну мову з ким. Досягати взаємного розуміння, згоди і т. ін. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський); Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них…
Фразеологічний словник української мовипідбирати (знаходити) / підібрати (знайти) ключ (ключа) до кого--чого
Знаходити певний спосіб розгадування, розв'язання і т.ін. чогось. Учених, котрі десятиріччями б'ються над загадками нерозшифрованих написів, не полишає віра, що вони врешті таки підберуть до них ключа (Н. Тихий). підбирати ключик. Радянські закони якраз і допомагають до будь-якої людини підбирати ключик, орієнтуючись на приклади ставлення до праці (З газети).
Фразеологічний словникзнаходити / знайти спільну мову з ким
Досягати взаємного розуміння, згоди і т.ін. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський); Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них відчуває людяність, щирість (З журналу); З першого знайомства вони знайшли спільну мову. Ткачук не підводив начальства, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…Як і багатьох інших речей, котрі надто вимагають любити форму, відчувати її абсолютно. А нам завжди натякали, що слід зневажати форму. До речі, як мало в нас поетів, котрі вміють знаходити точні й багаті рими! Бо ми не любимо своєї мови. Погано артикулюємо, інтонуємо. Наші актори фальшиві з першого звуку. Слова просто вибулькують з нас — таке собі напіврозбірливе бу…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger