каша[ка́ша]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ка́ша -і, ж. 1》 Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. 2》 перев. з означ. , перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг тощо). 3》 перен. , розм. Безладна суміш чого-небудь.
КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде – а вкинь круп, каша буде (Номис); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Панас Мирний); Повчіть, як треба вирощувати не голу кашу, а кашу напополам з рибою (О. Гончар); Любить мати варити і всілякі капусняки – з грибами й без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки й говорити не доводиться (Є. Гуцало); Відпочивальники тут часто смажили шашлики, а найвинахідливіші навіть варили справжню козацьку кашу – пшоняну, з м'ясом і салом, з березовим поліном, яке насправді встромляють в уже майже готову страву – для аромату (І. Андрусяк); * Образно. Одне тільки хочу попросити: лікуй хворих, а в громадську кашу не лізь (Микита Чернявський). 2. перев. з означ., перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг і т. ін.). В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг, перетворювався в кашу, прогрузав мало не до самої землі (Ю. Збанацький); Довго м'яв [Олекса] сніг ненадійними черевиками, що аж ніяк не були пристосовані до мокрої снігової каші та густого чорноземного місива (М. Руденко); Під ногами хлюпала сніжна каша, розбовтана військами, що пройшли вночі (О. Сизоненко); Падає сніг жовтавий, мов глина, Землю обліплює болото буре, Мерзне мерзенна каша в калюжах (Д. Павличко). 3. перен., розм. Безладна суміш чого-небудь. В долині – каша. Вози, худоба і люди збилися в купу, од якої йде пара і пахне потом (М. Коцюбинський); [Нагар:] Змішалось усе – люди, зброя – в криваву кашу (О. Корнійчук); // в чому. Неясність, плутанина. У сні завжди якась каша – все плутається й перескакує (В. Нестайко); – Ох і каша в голові... Коли він малим не хотів їсти кашку, йому казку розповідали... (А. Кокотюха). ◇ Вари́ти / звари́ти ка́шу див. вари́ти; В ка́шу вкипі́ти див. укипа́ти; Да́ти (вси́пати, зада́ти) / дава́ти (задава́ти) бере́зової ка́ші див. дава́ти; (1) Завари́лася / зава́рюється ка́ша: а) почалася якась складна і клопітна, перев. неприємна справа. Дивно, що й Кузьма Власович сполошився. Під вечір оце зайшов – пригнічений, винуватий якийсь. – Неприємна заварилася каша (Н. Тихий); – Що в турків? – Заварюється каша. Французи піддають жару – бути війні! (М. Старицький); б) зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя. – Така каша заварилася на полі бою (Ю. Яновський); – Одного разу в Пауздорфі .. заварилася каша. Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); – Тут у нас така крута каша заварюється! – Він перехилився через забороло і показав рукою вниз. – Поглянь! Ворота здригалися і тріщали (В. Малик); Зава́рювати / завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу) див. зава́рювати; (2) Ка́ша ски́сла кому – кому-небудь не вдалося успішно здійснити свій план, свої наміри, задуми і т. ін. – Ми йтимемо .. через усю .. Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше .. – Тепер [нашим ворогам] .. каша скисла (Ю. Смолич).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 408
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ка́ша | ка́ші |
| Родовий | ка́ші | каш |
| Давальний | ка́ші | ка́шам |
| Знахідний | ка́шу | ка́ші |
| Орудний | ка́шею | ка́шами |
| Місцевий | ка́ші | ка́шах |
| Кличний | ка́ше | ка́ші |
Написання і вимова
- Правопис
- ка́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ка́ша, -ші, -ші, -шею; ка́ші́, каш Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- ка́ша [каша] -ш'і, ор. -шеийу Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
березова каша (припарка), жарт
Різки для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). варити кашу (квашу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб). 2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов). в кашу вкипіти. Затіяти неприємну, складну, з великими клопотами справу. Неспеціаліст…
Фразеологічний словник української мовизаварилася каша
Почалася якась складна і клопітна або неприємна справа. Дивно, що й Кузьма Власович сполошився. Підвечір оце зайшов — пригнічений, винуватий якийсь.— Неприємна заварилася каша (Н. Тихий). 2. Зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя. — Одного разу в Пауздорфі.. заварилася каша. Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (Гашек, переклад С. Масляка); — Така каша заварилася на полі бою (Ю. Яновський).
Фразеологічний словниккаша скисла, кому
Кому-небудь не вдалося успішно здійснити свої наміри, задуми і т.ін. — Ми йтимемо… через усю велику робітничо-селянську Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер Петлюрі каша скисла (Ю. Смолич).
Фразеологічний словникПриповідки
Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай
Народна прикмета на добрий врожай.
Приповідки або українсько-народня філософіяВін не дасть собі в кашу наплювати
Про чоловіка, який не дасть, щоб йому зробили шкоду.
Приповідки або українсько-народня філософіяГречана каша сама себе хвалить
Добру річ не треба хвалити.
Приповідки або українсько-народня філософіяГречана каша — то матір наша, а хлібець житній — то батько рідний
Приговорюють хлібороби, підкреслюючи важливість цих продуктів у своєму харчуванні.
Приповідки або українсько-народня філософіяГустенька каша, та не наша, а наш несолений куліш — як хочеш, так його і їж
Їмо бідно і несмачно.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗ ним каші не звариш
Про людину, з якою нічого не можна зробити.
Приповідки або українсько-народня філософіяІ каші не хочу, і по воду не піду
Коли нічого не хочуть робити.
Приповідки або українсько-народня філософіяХліб та каша — то їда наша
Приказка хліборобів.
Приповідки або українсько-народня філософіяГуста каша дітей не розгонить
Рідку кашу варуть бідні, щоб її більше було. Діти не лишають дім, як є доволі що їсти.
Приповідки або українсько-народня філософіяКазали бо батьки наші, що до шкварків треба каші
Каша потребує багато омасти, щоб була смачна. До того діла треба багато матеріялу.
Приповідки або українсько-народня філософіяНаша каша, а борщ ваш
Лихий, несправедливий поділ, бо каша вартніша, як борщ.
Приповідки або українсько-народня філософіяНаварив каші, тепер їж
Наробив клопоту, тепер відповідай.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе дам собі в кашу плювати
Не позволю нікому надо мною верховодити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…з двох намагався виглядати цікавішим від іншого, пропхатися цьому австралійцеві в обидва вуха, бо ж одного замало, і виходила з цього якась уже геть несосвітенна мішанка, справжня каша по столу — "я бля в афгані бля сука ротний в рот на зоні в дніпрі кому в рот кому в сраку ротний каже куда на міни синки я сходу передьорнув бля якусь шестьору запєтушили в лєнінс…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 5 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Каша
Ка́ша — страва з розварених у воді, бульйоні чи молоці зерен або крупи злаків, рідше — бобових, іноді з такими додатками, як сіль, цукор, приправи, мед, свіжі та сушені фрукти, варення.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%B0