каша[ка́ша]

ка́ша -і, ж. 1》 Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. 2》 перев. з означ. , перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг тощо). 3》 перен. , розм. Безладна суміш чого-небудь.

КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде – а вкинь круп, каша буде (Номис); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Панас Мирний); Повчіть, як треба вирощувати не голу кашу, а кашу напополам з рибою (О. Гончар); Любить мати варити і всілякі капусняки – з грибами й без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки й говорити не доводиться (Є. Гуцало); Відпочивальники тут часто смажили шашлики, а найвинахідливіші навіть варили справжню козацьку кашу – пшоняну, з м'ясом і салом, з березовим поліном, яке насправді встромляють в уже майже готову страву – для аромату (І. Андрусяк); * Образно. Одне тільки хочу попросити: лікуй хворих, а в громадську кашу не лізь (Микита Чернявський). 2. перев. з означ., перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг і т. ін.). В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг, перетворювався в кашу, прогрузав мало не до самої землі (Ю. Збанацький); Довго м'яв [Олекса] сніг ненадійними черевиками, що аж ніяк не були пристосовані до мокрої снігової каші та густого чорноземного місива (М. Руденко); Під ногами хлюпала сніжна каша, розбовтана військами, що пройшли вночі (О. Сизоненко); Падає сніг жовтавий, мов глина, Землю обліплює болото буре, Мерзне мерзенна каша в калюжах (Д. Павличко). 3. перен., розм. Безладна суміш чого-небудь. В долині – каша. Вози, худоба і люди збилися в купу, од якої йде пара і пахне потом (М. Коцюбинський); [Нагар:] Змішалось усе – люди, зброя – в криваву кашу (О. Корнійчук); // в чому. Неясність, плутанина. У сні завжди якась каша – все плутається й перескакує (В. Нестайко); – Ох і каша в голові... Коли він малим не хотів їсти кашку, йому казку розповідали... (А. Кокотюха). ◇ Вари́ти / звари́ти ка́шу див. вари́ти; В ка́шу вкипі́ти див. укипа́ти; Да́ти (вси́пати, зада́ти) / дава́ти (задава́ти) бере́зової ка́ші див. дава́ти; (1) Завари́лася / зава́рюється ка́ша: а) почалася якась складна і клопітна, перев. неприємна справа. Дивно, що й Кузьма Власович сполошився. Під вечір оце зайшов – пригнічений, винуватий якийсь. – Неприємна заварилася каша (Н. Тихий); – Що в турків? – Заварюється каша. Французи піддають жару – бути війні! (М. Старицький); б) зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя. – Така каша заварилася на полі бою (Ю. Яновський); – Одного разу в Пауздорфі .. заварилася каша. Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); – Тут у нас така крута каша заварюється! – Він перехилився через забороло і показав рукою вниз. – Поглянь! Ворота здригалися і тріщали (В. Малик); Зава́рювати / завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу) див. зава́рювати; (2) Ка́ша ски́сла кому – кому-небудь не вдалося успішно здійснити свій план, свої наміри, задуми і т. ін. – Ми йтимемо .. через усю .. Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше .. – Тепер [нашим ворогам] .. каша скисла (Ю. Смолич).