лютий[лю́тий]

лю́тий I -а, -е. 1》 Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). || Який виражає хижість. || Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). || Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. || Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий. || Який виражає розлюченість, гнів. 2》 Який приносить надзвичайно тяжкі страждання, муки. || Надзвичайно сильний і невимовно тяжкий. 3》 Надзвичайної сили вияву (про мороз, негоду тощо). 4》 розм. Сповнений самозабуття; повний, цілковитий (про чиюсь відданість певній справі тощо). II -того, ч. Другий календарний місяць року.

ЛЮ́ТИЙ ¹ , а, е. 1 . Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). – І що воно за звірюка? – думав він .. – А люте, мабуть?.. Лютіше вовка!.. (Панас Мирний); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом, рано прокидались і рано лягали, а на ніч випускали на вали лютих псів (С. Скляренко); // Який виражає хижість. Приснився я собі самому У дебрі голосно-німій. Я йшов у пралісі густому Під лютий ляск гримучих змій (М. Рильський); // Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). – Веселися, лютий кате, Проклятий! проклятий! (Т. Шевченко); – Чи ти запаніла, розлучнице люта, влізши до моєї хати, що сидиш, мов княгиня, закопиливши губу? (М. Коцюбинський); На кілька років залишати Орисю з лютою мачухою ніяк не хотілось (А. Головко); // Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. Люті очі [Грегора] блищали, неначе в звіра (І. Нечуй-Левицький); Через ворота вони [Степан з дукачем]…