око[о́ко]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
о́ко I -а, с. ( мн. о чі, рідко в і чі, оч е й – перев. з прийм. у). 1》 Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд . Редук о ване о ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тільки одну заломну поверхню. Схемат и чне о ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами, характеристики яких відповідають константам реального ока. Циклоп і чне о ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. Про л ю дськ е о ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певного враження, потрібної думки про кого-, що-небудь. Закрив а ти о чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що) удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. З лих о го о ка етн. — в упереджених уявленнях – в…
О́КО ¹ , а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й – перев. з прийм. у). 1 . Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Т. Шевченко); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей (М. Коцюбинський); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (М. Рильський); // Те саме, що по́гляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави – і з рук її не зводила очей (Леся Українка); Гайсин провів їх очима (П. Панч); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний). 2. розм. Здатність бачити; зір. Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення, суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням: – Так, старію ..…
Етимологія
Джерело: Горох (за ЕСУМ)
Морфологія
іменник · 19 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | о́ко | о́чі / о́ка |
| Родовий | о́ка | оче́й |
| Давальний | око́ві / о́ку | оча́м |
| Знахідний | о́ко | ві́чі / о́чі / о́ка |
| Орудний | о́ком | очи́ма |
| Місцевий | о́ку / оці | оча́х |
| Кличний | о́ко | о́чі |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| очу | множина, місцевий |
| очами | множина, орудний |
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
cіль тобі в оці (в очі), фольк
Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Коцюбинський); “Сіль тобі в очі”, — тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах). (аж ( рідко білий)) світ крутиться (вернеться, макітриться, колихається, іде) / закрутився (завертівся, замакітрився, заколихався, пішов) обертом (перекидом, перекидьки, ходором і т. ін. ) (в очах (перед очима)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хв…
Фразеологічний словник української мовиблимнути очима (оком) на кого--що і без додатка
Глянути на кого-небудь з певним виразом (докору, злості, гніву і т.ін.). Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний); Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах); Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Кируша, не розуміючи, блимнув на нього Зарубу очима і почав швидко умиватися (В. Кучер); І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко).
Фразеологічний словникблиснути очима (оком) на кого--що
Глянути на кого-, що-небудь, виявляючи певні емоції (злість або радіть). Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиснула очима.— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський); Швидко глянути, подивитися на когось. Посміхнулась вона, блиснула очима й побігла доганяти гурт хлопців (І. Кириленко); З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснула очима на Дмитра (М. Стельмах). блискати очима (оком). — Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами,— сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (В. Кучер).
Фразеологічний словникбите око у кого
Здатність швидко все помічати, оцінювати, добре орієнтуватися в чомусь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ю долю, зідхнув, ще раз тяжко зідхнув, пригадавши наглядача, який йому з дня на день нагаєм розпанахував шкіру на спині, намагаючися ще й бити так, аби по змозі вирвати чоловікові око, де віддзеркалювалася підганяйлова ницість,— зідхнув чоловік і пробачив наглядачеві. І тієї ж миті, як чоловік пробачив своєму катюзі, подумавши світле й невиразне, те, що він под…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger