пити[пи́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пи́ти п'ю, п'єш, недок. 1》 перех. і без додатка . Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. || Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. || перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). 2》 перех. і без додатка . Вживати спиртне; проводити час за питтям горілки, вина і т. ін. || Бути п'яницею; пиячити. Пити запоєм . 3》 перех. Убирати, всмоктувати в себе вологу (про рослини, поля і т. ін.).
ПИ́ТИ, п'ю, п'єш, недок. 1. що і без прям. дод. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити (Т. Шевченко); Приходить Уляна. – Де ти була?.. – заглядаючи в вічі, питає генеральша .. – В кухню ходила... води пити... (Панас Мирний); Огей маленькими ковтками п'є чай і розглядає в склянці невиразний відбиток свого обличчя (Олесь Досвітній); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися. Пила довго, невситимо, не переводячи подиху (Григорій Тютюнник); // Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. Батько пив пірамідон (Є. Кравченко); // перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). – Невже ж се не гріх, коли ти [голуб] по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш, і пшеницю з колосся п'єш (І. Франко); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п'ють насіння (О. Копиленко)…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 378
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пи́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| пи́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| пи́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| пи́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| пи́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| пи́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| пи́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| пито | |
| пи́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| пи́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| пий | наказовий, однина, 2 ос. |
| пи́ти | інфінітив |
| пила́ | минулий, жін. |
| пив | минулий, чол. |
| пило́ | минулий, сер. |
| пили | минулий, множина |
| п'ємо́ | теперішній, множина, 1 ос. |
| п'єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| п'єте́ | теперішній, множина, 2 ос. |
| п'ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| п'ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| п'єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| п'є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
випити / випивати (пити) гірку (повну) (чашу) ((повний) ківш (лиха)) (до краю (до дна))
Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…їсти кавун. Джалапіта, побачивши таку біду, повиймав з них ножі й виделки й поклав на буфет, потім поалював їм на рани, щоб гості зажили, й пішов до фонтану, де купалися горобці, пити воду. Біля цього фонтану Джалапіта сказав слова, які зробили революцію в галузі життя й промисловості. А саме, що кавун можна їсти й без ножа та виделки. "Не можу без тебе жити, —…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger