по[по́]

прийм. , з місц. і знах. відмінками . Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1》 з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, місце і т. ін., вздовж якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || Указує на предмет, поверхня якого є місцем виявлення дії. 2》 з місц. в. Указує на місце, простір, у межах якого відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. || з ім. у мн. Указує на кілька однорідних місць, стосовно яких виконується, відбувається дія. || з ім. у мн. Указує на осіб, місця, які хто-небудь часто або неодноразово відвідує. Ходити по лікарях . 3》 із знах. в. ім. рука, бік, сторона і т. ін. з означ. Указує на напрямок дії або на місце перебування, розташування, розміщен…

ПО, прийм., з місц. і знах. в. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення 1. з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Т. Шевченко); Котилася тарілочка По крутій горі, Забавляла любих діток У моїм дворі (Л. Глібов); Вичекавши терпеливо кілька хвилин, старий витягає з води вудочку, .. по ній стікає крапельками вода (В. Гжицький); Посеред сіней перекинутий кадібок з грушками; вони розкотилися по долівці (Григорій Тютюнник); // Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., вздовж якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Розказує було [матуся] мені, прядучи, казки, як наші батьки вільними козаками по Дніпру жили (Марко Вовчок); Ясно-зеле…