розуміти[розумі́ти]

розумі́ти - і ю, - і єш, недок. , перех. 1》 також без додатка і з підрядним реченням . Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач. ). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що . Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. || Сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою. || кого . Сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. || кого . Правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. Розуміти з півслова . 2》 перев. із спол. що. Пройматися свідомістю (у 2 знач. ), бути свідомим (у 2 знач. ) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось. 3》 перех. і з підрядним реченням . Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. || Сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тва…

РОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., кого, що. 1. також без дод. і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). Дедалі мені стає тепліше, я розумію окремі слоза і вже помічаю залізну дорогу [залізницю], будки (М. Коцюбинський); – Про цю бабу можна сказати так: коли вона каже – надворі година, то розумій, що йде дощ, – сказала Христина (І. Нечуй-Левицький); [Публій (до Йоганни): ] Я радий, що рідний край вернув тобі здоров'я. (Йоганна дивиться на нього, не розуміючи) (Леся Українка); Тихий ранок віяв солодким диханням спокою, сонце посилало любов у проміннях своїх, але .. ніхто її не розумів (Г. Хоткевич); Павлуша багато чого не розумів з їхніх розмов. Але дещо й схоплював-таки (А. Головко); // Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. Дівчата щось поясняли старій на мигах, показували на дім, на село, але все надаремне: стара не розуміла (М. Коцюбинський); Вон…