бібліотека[бібліоте́ка]

бібліоте́ка -и, ж. 1》 Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюються популяризація і пропаганда літературних творів. Бібліотека-пересувка — зібрання книг для читачів, які не мають можливості користуватися стаціонарною бібліотекою. Бібліотека-читальня — бібліотека з читальним залом. 2》 Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. 3》 Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. 4》 кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів. 5》 Організоване за певною системою сховище для будь-чого. Бібліотека автовиклику спец. — бібліотека, що є вхідним набором даних для редактора зв'язків. Бібліотека алгоритмів спец. — впорядкована певним чином сукупність алгоритмів. Бібліотека компілятора спец. — бібліотека, що містить об'єктні модулі компілятора. Бібліотека макроозначень спец. — бібліотека, що містить макроозначення і використовується асемблером для побудови макророзширень. Бібліотека програм спец. — організована сукупність програм, частин програм і, можливо, інформації щодо їх використання. Резидентна бібліотека спец. — група завантажених в оперативну пам'ять підпрограм, до яких можуть звертатись інші підпрограми. Системна бібліотека — а) бібліотека, зареєстрована у системному каталозі; б) бібліотека, в якій зберігаються модулі операційної системи.

БІБЛІОТЕ́КА, и, ж. 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Якби бібліотека видавала абонентові необмежену кількість книжок щодня, дівчина могла б спожити за вечір три й чотири романи (В. Підмогильний); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (О. Гончар); У 1949 р. було оприлюднено зведений список “політично шкідливої” літератури, яка мала бути вилучена з бібліотек загального користування (з газ.). 2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, колекціонування і т. ін. Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку – за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (М. Коцюбинський); Цікаво, хто тут живе, хто господар такої багатої, але не дуже системної бібліотеки (О. Бердник); Перша бібліотека в Київській Русі була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (з наук. літ.). 3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (М. Коцюбинський); Другий будинок за рогом – була Громадська бібліотека (А. Головко); – Це наша державна бібліотека, – сказав він .. – її будував архітектор академік Бекетов (І. Багмут). 4. кого, чого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, признач. для певної категорії читачів. “Бібліотека українця” є доробком науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка і письменників, які своєю плідною працею сприяють становленню української державності й відродженню національної культури (із журн.); Серед придбаних завдяки В. І. Вернадському книгозбірень особливо цінною була бібліотека історичної літератури (із журн.). (1) Наро́дна бібліоте́ка, заст. – безплатна бібліотека для широких або нижчих верств населення. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання [підтримки] й ініціативи зверху (І. Нечуй-Левицький); Ми готуємося до 100-річчя першої народної бібліотеки Ужгорода – нинішньої центральної міської (з газ.); (2) Публі́чна бібліоте́ка – загальнодоступна бібліотека, признач. для обслуговування широкого кола читачів. У 1830 році в Одесі було відкрито Міську публічну бібліотеку з великим книжковим фондом (з наук.-попул. літ.); Особливістю сайту публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва є його інформаційна насиченість, а також пошукова система, що дозволяє, не виходячи із сайту бібліотеки, перейти на сайти інших книгозбірень як України, так і всього світу (із журн.); (3) Цифрова́ бібліоте́ка – електронний аналог традиційної бібліотеки. Серед інформаційних систем усе більше починає домінувати такий різновид, як цифрові бібліотеки (з наук. літ.); У цифровій бібліотеці наявні аналоги всіх елементів, характерних для бібліотеки традиційної (з наук.-попул. літ.).