вечір[ве́чір]

ве́чір -чора, ч. 1》 Частина доби від кінця дня до початку ночі. Д о брий в е чір — вітання увечері. Ще не в е чір — ще не все упущено, ще є можливість зробити що-небудь. 2》 Вечірнє зібрання гостей з розвагами, частуванням. || Присвячені якій-небудь події, даті, вшануванню особи і т. ін. громадські вечірні збори. || Публічне вечірнє зібрання, де виконуються літературні, музичні та ін. твори. 3》 у знач. присл. вечор а ми. У вечірній час протягом кількох чи багатьох діб.

ВЕ́ЧІР, чора, ч. 1. Частина доби від кінця дня до початку ночі. Ось день проминув, зник і вечір погожий, Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка); Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич); Волин і Леа підійшли близько до села, вечір уже запав, і в сутінках багряно-червоно світилися у селі багаття (Ю. Покальчук); Весь вечір Дмитро просидів у вітальні, гортаючи сторінки альбомів з давніми, ще чорно-білими фотографіями (Є. Кононенко). 2. Вечірнє зібрання гостей із розвагами, частуванням. Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Він ще ніколи не уряджав такого велелюдного вечора “склянки чаю” (Олесь Досвітній); // Присвячені якій-небудь події, даті, вшануванню особи і т. ін. громадські збори. Картку з Шевченківського вечора отримала. Спасибі (Леся Українка); // Публічне вечірнє зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. На літературний вечір Ганна Денисівна прийшла, ввесь прослухала, подякувала (Остап Вишня). 3. у знач. присл. вечора́ми. У вечірній час протягом кількох або багатьох діб. Вечорами зграя коло криниці була гучніш, ніж ранком (Марко Вовчок); – Ну, то я тебе, Микольцю, сам буду вчити читати, як тілько буду в хаті: вечорами, деколи вдень (Т. Бордуляк). А́вторський (тво́рчий) конце́рт (ве́чір) див. конце́рт; (1) Ве́чір відпочи́нку – вечірнє зібрання людей із розвагами, танцями, іноді з частуванням. Депутатський клуб “Парламент” провів вечір відпочинку до Дня Святого Валентина – “Подарунок коханим” (з газ.); Вечір відпочинку з конкурсними програмами та концертом; (2) Випускни́й ве́чір – урочиста церемонія, святкування, пов'язані із закінченням навчального закладу. Як у феєричному світлі, сяйнули Чернишеві і далека річка на кордоні, і сонячні поля за нею, і випускний вечір в училищі, і мати з накинутою шаллю на плечах (О. Гончар); Щороку доводилося дбати про новий [костюм], бо із старого я швидко виростав. Отож вона [мати] й купувала дешевенькі – лише на випускний вечір придбала справжній (М. Руденко); (3) Костюмо́ваний ве́чір – вечірнє зібрання, учасники якого одягнені в маскарадні костюми. Костюмований вечір передбачав різноманітні конкурси, віщування, створення й обігравання історій про привидів, відьом тощо (з газ.); (4) Музи́чний ве́чір – вечірнє зібрання, на якому виконують вокальні та інструментальні твори. Організатори музичних вечорів уже не обмежуються сольними та ансамблевими концертами (з газ.). ◇ Аби́ день до ве́чора див. день; (5) Бага́тий (Святи́й) ве́чір – святковий вечір напередодні Різдва. Заступало свято; настав Багатий вечір (Панас Мирний); [Павло:] Сьогодні ж Святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на Голодну кутю, а це Багатий вечір (І. Карпенко-Карий); (6) До́брий ве́чір! <�рідше До́брого ве́чора!> – усталена форма ввічливого вітання при зустрічі увечері. – Добрий вечір, сусідоньки красні!.. (М. Коцюбинський); Доброго вечора всім, Ми завітали додому на свято (із журн.); З (від) ра́нку (з ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі) див. ра́нок; (7) Ще́дрий ве́чір – вечір напередодні Нового року. Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну Щедрий вечір (Ю. Яновський); Вечір під Новий рік називається в народі Щедрим вечором. Напевне, тому, що все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній меті: щоб в усьому був щедрий новий рік (з наук.-попул. літ.); (8) Ще не ве́чір: а) зовсім не все втрачено, бо залишається можливість що-небудь зробити для виправлення ситуації. Відтак я зрозумів, що ще житиму, що ще не вечір (Ю. Покальчук); б) нема причини для хвилювання, оскільки ще залишається час для чого-небудь. Його [поромника] просили не тягти, швидше переправити на той бік, а він на все те відповідав: – Ще не вечір, панове... А Полтава – ось вона, стоїть і нікуди не дінеться (Б. Левін); – Чого так довго вибиралися? Я вас чекав учора, – пробурчав він у відповідь на наше привітання. – Але ще не вечір. Встигнемо (Ю. Покальчук).