вода[вода́]

вода́ -и, ж. 1》 Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Відстійна вода — вода зі змуленим нерозчиненим осадом на дні цистерн і резервуарів. Дистильована вода — вода, очищена переганянням від розчинених у ній домішок. Дощова вода — вода, яка утворюється з атмосферних опадів. Дренажна вода — вода, яка профільтрувалась у дренаж із тіла гідротехнічної споруди чи її основи. Емульсійна вода — нерозчинна вода, що є в паливі в змуленому стані чи осіла на стінках та дні скляної тари у формі дрібних крапель. Забірна вода — вода, що надходить із водного об'єкта. Зворотна вода — вода, що повертається за допомогою технічних споруд з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки. Зм'якшена вода — вода, в якій загальна твердість знижена до певних меж. Льяльна вода (льяльні води) — забруднена вода, що зливається з морських, річкових суден через льяло. Мережна вода — вода, що циркулює у водопровідній мережі. Мулова вода — забруднена вода, що відокремлюється під час бродіння, ущільнення та зневоднювання мулу. Оборотна вода — вода багаторазового використання в технологічному та допоміжному процесах. Питна вода — вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники та показники токсичних хімічних речовин перебувають у межах норм. Пластові води — а) підземні води, що залягають у даному пласті з корисними копалинами; б) підземні води, які циркулюють по водоносних пластах. Підживлювальна вода — вода, що додається в систему оборотного водопостачання для відшкодування втрат. Підземні води — води, що лежать нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід. Природні води — води, які входять до складу природних ланок кругообігу води в природі. Промивна вода — вода, що використовується з метою промивання. Промислова вода — вода, що використовується у виробничому процесі. Прямоточна вода — вода, яка одноразово використовується в технічному процесі та для охолодження продукції і обладнання. Свята вода — вода, освячена священиком. Скидна вода — вода, що відводиться від зрошувальних сільськогосподарських угідь, забудованих територій, які поливають. Стічна вода — вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності. 2》 перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. || Водна поверхня морів, озер, річок. || Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Територіальні води — морський пояс, що прилягає до узбережжя чи внутрішніх вод держави та є частиною її території. Технічна вода — а) вода, крім питної, мінеральної та промислової, придатна для використання в народному господарстві; б) в геології – вода, що потрапляє в нафтогазоносний пласт. Технологічна вода — вода, що її використовують в технологічних процесах. Транскордонні води — будь-які поверхневі або підземні води, що позначають, перетинають кордони між двома або більше державами. 3》 тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт із такими джерелами. 4》 тільки мн., мед. Навколоплідна рідина.

ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Шевченко); Вони переломили хліб надвоє, на рівні два шматки й почали їсти, запиваючи холодною водою просто з відра (І. Багряний); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Ю. Збанацький); Знизу, з заплави, покотило волохатими хвилями, білими комірцями обпінився при воді очерет (М. Вінграновський); // перев. з означ. Напій або розчин якоїсь речовини. Волога насичується повітрям, до неї додаються деякі необхідні організмові солі – і виходить чудова смачна вода (В. Владко); Навіть у мінеральної та солодкої води споживацька аудиторія різна (з газ.); // Лікувальна рідина мінеральних джерел. При кашлі вживаються лужні води наполовину з теплим молоком (з наук.-попул. літ.); // перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. На першу збірку Гусака Була рецензія така: “Хоч просівай, хоч провівай, Сама вода. Вода – і край!” (А. Крижанівський); Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути викачана з них заздалегідь (з наук. літ.). 2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів. Це річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Днiстер байдуже виконував свiй одноманiтний обов'язок, перекочуючи в залиту серпанком далину рознiжено лiнивi води (Р. Андріяшик); Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів-вловлювачів (з наук. літ.); // Водна поверхня морів, озер, річок. На тихих водах і на суходолі Весна співа на різні голоси (П. Дорошко); Де нас із ним [Сергієм] тільки не носило! Фільмували археологічні розкопки. Фортецю Овідія над водами лиману. Спуски новозбудованих суден (О. Гончар); Згадував розповіді батька про страшний бусурманський край, забриніли в пам'яті пісні сліпих бандуристів про тяжку турецьку неволю – все те ніяк не збігалося з враженням від цього світу, що лежав, зеленоміражний, над босфорськими водами (Р. Іваничук); Сотні суден борознять води Дніпра (з газ.); // Водні простори, ділянки морів, озер, річок. Низини й височини України характеризуються родючими ґрунтами, життєдайними водами, помірно континентальним кліматом, покладами корисних копалин (з наук. літ.). 3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт із такими джерелами. На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка); Юдко розповів, що цар відпочиває на водах (Ю. Мушкетик). 4. тільки мн. Навколоплідна рідина. Коли вагітну привезли до пологового будинку, води вже відійшли. Лікарі боролися за спасіння жінки й дитини (з газ.). (1) Вели́ка вода́ – повноводдя річок, озер під час повені. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Є. Гребінка); – О, яка вода велика! – воркотів дальше жандарм. – Коли б тілько [тільки] стежки не залляла та кладки не забрала (І. Франко); (2) Відкри́та вода́ – узаконений дозвіл на ловлю риби у водоймищах. Настає усміхнений березень, радісніше стає на душі рибалки: пора відкритої води не за горами (з газ.); (3) Відсті́йна вода́ – вода зі змуленим нерозчиненим осадом на дні цистерн і резервуарів. Відстійна вода зумовлює прямі пошкодження покриттів та швів паливних баків, корозію металевих поверхонь і як наслідок – забруднення палива (з наук.-попул. літ.); (4) Газо́вана вода́ – прохолодний напій з мінеральної або звичайної ароматизованої води, насиченої вуглекислим газом. Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Яновський); Газована вода руйнує печінку (з наук.-попул. літ.); (5) Дощова́ вода́ – вода, яка утворюється з атмосферних опадів. Падаючи на землю, дощова і снігова вода частково стікає в річки, а частково просочується у ґрунт і утворює так звані підземні води (з наук.-попул. літ.); (6) Живу́ща та (і) цілю́ща (зцілю́ща) вода́ <�Живу́ща-цілю́ща води́ця> <�Цілю́ща вода́>, нар.-поет. – вода, що оживляє і зцілює. Отут би простягти залізну колію! Потекла б по ній золота річка живущої і зцілющої води (О. Стороженко); Вона стерегла онуків так, як змія стерегла цілющу воду: з прислуги ніхто не смів і зачепити дітей (І. Нечуй-Левицький); Думає собі [дівчина]: – Оживлю його [Юрка], коли знайду живущу і цілющу воду (А. Калин); (7) Зашку́рна вода́, діал. – підґрунтова вода. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає (Сл. Гр.); (8) Коло́нська вода́, заст. – одеколон. Увійшов Матіясек. Ясна річ, накрохмалений, цукрово-білий комірець, свіжовичищені черевики, свіжопричесана, ще вогка, чуприна, запах колонської води (Ірина Вільде); (9) Мала́ вода́ – низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується. Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (І. Франко); (10) Мінера́льна вода́ – лікувальна рідина мінеральних джерел.…