відразу[відра́зу]

відра́зу присл. 1》 У той же час, зараз же, негайно. || З першого разу, спочатку. 2》 Одним заходом, за один раз. 3》 Раптово, несподівано. 4》 Разом, одночасно. 5》 Тут же, зараз же.

ВІДРА́ЗУ, присл. 1. Зараз же, негайно, в ту ж мить. Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (І. Нечуй-Левицький); – Як глянув я на неї, так і впізнав одразу. Вона! Коханка колишня! (М. Коцюбинський); Ойкнув людський натовп, і відразу стало тихо-тихо (Ю. Яновський); Залишившись з Тимком наодинці, дівчина відразу перемінилася, .. зробилася мовчазна і насторожена (Григорій Тютюнник); Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих рум'янцях обличчя Григорія (М. Стельмах); Задзеленчав дзвінок, шкільне подвір'я одразу спорожніло (О. Гончар); // З першого разу, спочатку. Але протока була значно ширша, ніж це відразу здалося (Ю. Смолич). 2. Одним заходом, за один раз. Київ не відразу збудований (Номис); Про все не напишеш в листівці відразу, А ти не запізнюйся, в гості приїдь (А. Малишко); В хазяйстві ще стільки дірок, що не всі залатаєш відразу (М. Стельмах). 3. Раптово, несподівано. Коли це одразу в хаті стало видно як удень (І. Нечуй-Левицький); І відразу щось розтяло хмару (С. Васильченко); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах). 4. Разом, одночасно. Грошей у нього в запасі було не дуже багато, а дві ями відразу копати і цямрувати, то день у день коштує (І. Франко); Як зберуться до наших гості, то одразу на чотирьох мовах говорять (Леся Українка). 5. Тут же, дуже близько біля чого-небудь. За трьома яблунями одразу починалося поле (Н. Рибак); За Моравою одразу починались ліси та болота (О. Гончар).