грати[гра́ти]

гра́ти граю, граєш, недок. 1》 перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який-небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого. Грати на нервах. 2》 неперех., з ким – чим, розм. Те саме, що гратися 1). 3》 неперех., у що – чого і без додатка. Брати участь у якій-небудь грі. 4》 неперех., перен. Перебувати весь час у русі (про комах, птахів, риб). || Швидко рухатися в різних напрямках, бурхати (про сили природи). || Діяти енергійно, посилено. 5》 неперех., чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою; забавлятися. || у що, перен. Займатися чимось несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь. 6》 неперех., перен. Іскритися, пінитися, шумувати (про вино, шипучі напої і т. ін.). 7》 неперех., на чому, у чому, чим і без додатка, перен. Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про промені сонця, світла і т. ін.). || Мерехтіти, миготіти (про світло, яке то посилюється, то послаблюється). || Яскраво блищати, виражаючи радість, захоплення і т. ін. (про очі). || Яскраво вирізнятися на чому-небудь. || Переливатися різними кольорами. || Перебувати в русі. з'являтися й зникати. 8》 неперех. Виступати на сцені зі спектаклями. || перех. Виконувати яку-небудь роль.

ГРА́ТИ, гра́ю, гра́єш, недок. 1. що, на чому, рідше на що і без прям. дод. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т. Шевченко); Вона почала грати Бетховена “Місячну сонату” (О. Кобилянська); Ми стояли в загальній залі, де грав на скрипку циган (М. Хвильовий); Удень він спав, вночі йшов до Жигайлової пивниці грати на гітарі (А. Шиян); * Образно. Вітер на сопілку грає (В. Сосюра); // Виконувати або відтворювати який-небудь музичний твір (про музичний інструмент, магнітофон і т. ін.). В залі ще грав оркестр, лунали пісні (В. Кучер); У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола (З. Мороз); * У порівн. Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (І. Нечуй-Левицький); // перен., на чому. Впливаючи на чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого. Загатний мав справжній талант відкривати в ближніх їхні дошкульні місця. Ще й грати на них, ніби на струнах (В. Дрозд); Влада й опозиція грають на емоціях і людських слабкостях (із журн.). 2. з ким – чим, розм. Те саме, що гра́тися 1. З подругами ніколи не грала [Маруся] і .. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ'яненко); А вона, моя голубка, Нічого не знає. Мов кошеня на припічку З старим котом грає... (Т. Шевченко); Вода не прощає витівок. З нею, як і з вогнем, не грають, не жартують (із журн.). 3. у що, рідше у чого і без дод. Брати участь у якій-небудь грі. Я бачила, як він годинами стояв оддалік і дивився смутним і добрим поглядом на дітей, що грали в крокет (Леся Українка); Малий зріст був найуразливішим місцем у Ігоря насамперед тому, що через це його неохоче приймали грати в футбол (І. Багмут); Взяла [царська дочка] карти й почала грати (А. Калин); * Образно. – Великі ідеї – це козирі, якими грає історія (В. Підмогильний). 4. перен. Перебувати в постійному русі (про комах, птахів, риб). В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський); На воді то там, то тут розходились кола – грала риба (І. Білик); // Бути неспокійним, активно проявлятися; бурхати (про сили природи). Грає хвиля по Дунаю В берегах широких (П. Грабовський); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі... (Леся Українка); // Діяти енергійно, посилено. “Катюші” безперервно грали ліворуч і праворуч, десятки батарей били одночасно (О. Гончар). 5. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою; забавлятися. Молодий граф грав тростинкою (М. Хвильовий); На палицю він уже не спирався, а грав нею, як оголеною шаблею (П. Панч); // у що, перен. Займатися чимось несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь. Ціни на нафту можуть коливатися, поки США та Іран грають у політику балансування на межі війни (із журн.). 6. перен. Іскритися, пінитися, шумувати (про вино, шипучі напої і т. ін.). Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (М. Коцюбинський); Сулія, в якій грала бражка, справді була порожня (В. Дрозд). 7. на чому, у чому, чим і без дод., перен. Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про промені сонця, світла і т. ін.). Промінь місячний гра [грає] на видочку... (Леся Українка); Сонце грало на квадратиках перламутру (Н. Рибак); Сонце грає у хвилях, прокладає золоту доріжку (Ю. Збанацький); // Мерехтіти, миготіти (про світло, яке то посилюється, то послаблюється). По другий бік Росі грала зірка рожевим промінням (І. Нечуй-Левицький); // Яскраво блищати, виражаючи радість, захоплення і т. ін. (про очі). Очі у Параски, як зорі, грали, лице пашіло радістю (Панас Мирний); Очі Насті збуджено блищать, грають Савці назустріч (О. Гончар); // Яскраво виділятися, вирізнятися на чому-небудь. У неї завжди грав рум'янець на милому, чистому обличчі (В. Минко); // Переливатися різними кольорами. Невеличкі сережки грали дорогими камінцями (Панас Мирний); Горить і грає на жупані коштовна зброя козака... (В. Сосюра); // Перебувати в русі, з'являтися й зникати. Вона граціозно схиляє своє кругленьке, свіже личко, .. усміх грає на рожевих вустах (Леся Українка); Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (І. Цюпа). 8. Виступати на сцені зі спектаклями. Учора трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала в Харків (Панас Мирний); // кого, що. Виконувати яку-небудь роль. Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену (С. Васильченко); Сам Марко Лукич [Кропивницький] грав Івана Карася невимушено, ніби жартуючи (з мемуарної літ.). 9. перен. Брати участь у певних економічних, політичних і т. ін. відносинах. Люди, які дійсно можуть позбавити Україну сліпоти, на жаль або на щастя, не грають на політичній арені. Це ті, хто усе життя, день за днем, своєю щоденною діяльністю зміцнювали свій авторитет (з публіц. літ.). (1) Гра́ти (виграва́ти, горі́ти, ся́яти і т. ін.) перели́вами – відсвічувати різними кольорами, відтінками. – Новенький... Чи бач, як виграє переливами. Мені б такий червінчик (А.…