гроші[гро́ші]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
гро́ші -ей, мн. 1》 Металеві й паперові знаки, що є мірою вартості за купівлі та продажу. Кредитні гроші. Базові гроші — сукупність готівки, емітованої центральним банком, та залишку коштів комерційних банків на їхніх рахунках у центральному банку. Гарячі гроші перен. — гроші, що їх одержано в результаті спекулятивних або арбітражних операцій. Декретні гроші — грошові знаки, введені в обіг як гроші декретом органів влади чи постановою уряду. Депозитні гроші — кредитні гроші, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків (на рахунках клієнтів). Дешеві гроші перен. — здешевлення банківських кредитних грошей внаслідок проведення центральним банком певних заходів. Дорогі гроші перен. — гроші, купівельна спроможність яких зростає. Електронні гроші — грошові засоби, які використовуються в електронній системі банківських послуг. Кредитні гроші — платіжні кошти й засоби обігу, що виникли на основі розвитку кредиту та функції грошей як засобу платежу. Паперові гроші — грошові знаки, які наділені примусовим номіналом і випускаються державою на покриття своїх витрат. Повноцінні гроші — гроші, вартість яких визначається вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені. Функціональні гроші — кредитні, паперові гроші, а також розмінні монети з некоштовних металів. 2》 Капітал, статок.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 585
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| грошам | множина, давальний |
| гроші | множина, кличний |
| грошах | множина, місцевий |
| гроші | множина, називний |
| грішми | множина, орудний |
| грошима | множина, орудний |
| грошей | множина, родовий |
| гроші | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- гро́ші множинний іменник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Гро́ші, гро́шей, гро́шам, грі́шми і гроши́ма Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- гро́ші [грош'і] -шеий, ор. гр'ішмие і грошима Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
гребти (загрібати, горнути і т. ін. ) гроші лопатою, зневажл
Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів (мітел) щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко). за так-гроші, зі сл. купити, викупити і т. ін. Недорого, дешево; вигідно. Ото зажурився полковник і почав з журби роздивлятись нову рушницю, що купив недавно у якогось пана за так-гроші! (М.…
Фразеологічний словник української мовилегкий на гроші
Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко). 2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров'я та й на гроші легкий (М. Рудь).
Фразеологічний словникгребти (загрібати і т.ін.) гроші лопатою, зневажл
Без великих затрат праці дуже швидко багатіти, збагачуватися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє.. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко).
Фразеологічний словникПриповідки
Аби були побренькачі, то будуть і послухачі
Як будуть гроші, то буде й кому слухати нас.
Приповідки або українсько-народня філософіяБез грошей, як без очей
Без очей не найдеш дороги, а без грошей нічого не купиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші — гроші родять
У багатого чоловіка, багато доходів від грошей вложених, чи то в господарство, чи у промисл, або в торговлю.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші добрий слуга, та лихий пан
Коли грішми орудуємо мудро, то дістаємо доходи, а коли гроші орудують нами, то ми провадимо гуляще життя, яке зруйнує нас.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші можуть много, а правда все
За гроші мож підкупити і справедливість, та правда не пропаде.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші, молода красна жінка і бистрі коні, то смерть
На гроші і молоду красну жінку злакомляться лихі люди та уб'ють, бистрі коні скоро полошаться і тоже можуть принести смерть.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші, то подвійна біда; і як є і як нема
Як маємо гроші, то боїмось, щоб їх не украли, а як не маємо грошей, то журимось, як їх роздобути на конечні речі.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, гроші, бо на біду, я сам зароблю
Глумиться сам над собою чоловік, якому біда біду тягне.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе гроші говорять, там розум мовчить
Багатий, хоч і дурний, має більше поваги в громаді, як мудрий, а бідний.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе гроші судять, там право в кут
Бо і свідки і суддя підкуплені.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе нема людей, там не треба і грошей
Бо немає кому їх уживати.
Приповідки або українсько-народня філософіяДесь не дав гріш, там не пхай свій ніс
Не мішайся до чужого діла.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗа мої гроші хай мені мокне
Свою річ, я можу і знищити, нікому діла до того.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛіпше гріш у жмені, як в чужій кишені
Що маємо, те певне, а довжник може не віддати.
Приповідки або українсько-народня філософіяНабрався дрібних від дурних
Набрався грошей від людей нечесним способом, бо витуманив.
Приповідки або українсько-народня філософіяНащо нам гроші, коли ми хороші
Жартує молодь між собою, коли не має защо купити почастунку.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе маєш грошей, то не йди на торг, бо ніхто не дасть на борг
На базарі продають лиш за готівку.
Приповідки або українсько-народня філософіяНині за гроші, а завтра на борг
Нема кредиту. Завтра все лишається завтра.
Приповідки або українсько-народня філософіяРахуй гроші зтиха, не зазнаєш лиха
Не хвались своїми грішми, бо хтось може закрастися і украсти їх.
Приповідки або українсько-народня філософіяСвяті гроші, моліться за нас
Жартує чоловік, якому конечно треба грошей. За гроші всього дістанеш.
Приповідки або українсько-народня філософіяТепер за гроші можеш все зробити, а навіть і неба купити
Докір церковним властям, що дбають лише про матеріяльну користь.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто гроші не рахує, того біда частує
Хто марнує гроші, той буде бідувати.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто має гроші — журиться, що зробити з ними, а хто не має грошей — журиться, як обійтися без них
Значіння як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто не має грошей у кишені, той мусить мати їх на язиці
Мусить облесними словами наклонити когось, щоб йому позичив.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто розкидає гроші руками, той буде шукати їх ногами
Марнотравник збідніє і буде примушений іти на заробіток.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧоловік без грошей, як пташка без крил
Пташка без крил не годна полетіти де хоче, а чоловік без грошей, не годен піти, де йому треба.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧоловік без грошей, як самопал без набою
Негоден зробити того, що хоче.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯкі гроші — такий крам, які халяви — такий пан
За великі гроші — ліпший товар, за малі гроші — гірший товар. Давно пани одягали своїх слуг у гарні чоботи, і чиї слуги мали кращі чоботи з великими халявами, після того судили заможність пана.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк треба гроші дати, то так як зуба рвати
Видавання грошей деякі люде так болючо відчувають, як і виривання зуба.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму
Як маємо багато грошей, то розтрачуємо їх без надумання, а коли грошей не маємо, то журимось, думаємо, як їх роздобути.
Приповідки або українсько-народня філософіяВелике діло гроші, а ще більше правда
Гроші мають велику силу, але правди не можна купити за них.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші ідуть до багатого, а злидні до бідного
Багатий багатіє, а бідний завжди поневіряється у злиднях.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші на ні що не здадуться, як їх не уживається
Гроші не мають своєї вартості, якщо їх не використовують.
Приповідки або українсько-народня філософіяГроші — сила : одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять
Погляд на гроші, як на найбільшу силу і найбільше лихо у житті.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе гроші говорять, там правда мовчить
Коли правду купують за гроші.
Приповідки або українсько-народня філософіяКоби гроші, а порада буде
Про адвоката, який ласий до грошей.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ кого грошей нема, тому й світ, як тюрма
Бідному тяжко живеться на світі, для нього замкнені всі двері.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…аялися (бож як важко було заощаджувати з паю, аби купити за харчі порядної шкіри!), а подекуди, як Іван Ченчик, — правда, це траплялося рідко, — лупцювали Киндзю або правили назад гроші, наступного разу черевики якось самі собою виходили в нього ще менші й вужчі, мов диявольські кліщі, попри добру волю Киндзі, — усі ж і так знали: це в Киндзі, який найбільше терп…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger