дзвонити / подзвонити[дзвони́ти / подзвони́ти]

дієслово · «to call»

✓ Питома українська лексикаCEFR A2Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняFrom Old Ruthenian дзвони́ти, from Old East Slavic звонити, from Proto-Slavic *zvoniti. Ultimately from Proto-Indo-European *ǵʰwen-. Cognates with Polish…

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія8 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченняочікує корпус

Курс2 модулі

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Складники:

дзвонити подзвонити

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

дзвони́ти дзвон ю , дзв о ниш, недок. 1》 Викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком або б'ючи по деяких предметах. || Видавати дзвін (дзвеніння). 2》 Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата; говорити по телефону. 3》 перен. , розм. Без потреби багато говорити; базікати, поширювати чутки, плітки і т. ін.

Етимологія

From Old Ruthenian дзвони́ти, from Old East Slavic звонити, from Proto-Slavic *zvoniti. Ultimately from Proto-Indo-European *ǵʰwen-. Cognates with Polish…

Джерело: Wiktionary

Написання і вимова

Правопис: дзвони́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дзвони́ти, -ню́, -ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: дзвони́ти [дзвонитие] -воун'у, -ониеш; нак. -ни, -воун'іт' Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

калататибамкатибовкатибевкатиподзвонювативидзвонюватибемкати (розм.)бомкати

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

дзвонити (видзвонювати) в усі дзвони

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі... уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш); Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало). як у дзвони дзвонити. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку (пшениці), про сторожа (Панас Мирний). дзвонити зубами, фам. 1. Тремтіти від холоду, страху. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський); — Мокрий, змерзлий вершник держиться за гриву та дзвонить зубами (Ю. Опільський); Вона (Анна) плакала голосно, а він (М…

Фразеологічний словник української мови

дзвонити зубами, фам

Тремтіти від холоду, страху. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський); — Мокрий, змерзлий вершник держиться за гриву та дзвонить зубами (Ю. Опільський); Вона Анна плакала голосно, а він Михайло смертельно перелякався.— Ходи! — кликнув, хрестячись та дзвонячи зубами (О. Кобилянська). 2. Не мати чого їсти, голодувати. Погана парафія, де піп зубами дзвонить (Укр. присл.).

Фразеологічний словник

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

A2 M03aspect-in-vocabularyвивчаєтьсявідкрити →

A2 M40aspect-in-pastвивчаєтьсявідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі

Переклад

дзвонити / подзвонити↔

ring ((intr.) to produce a resonant sound)(transitive, intransitive) to produce soundtingle (intransitive: to ring)(transitive, intransitive) to contact by telephonetelephone (to call someone)(intransitive, figuratively, colloquial) to talk a lot, to gossip

Джерело: dmklinger

Походження даних

ВТСОрфографічний словник української мови + Правописний словник Голоскевича (1929) + Орфоепічний словник української мовиcurriculum_vocabularydmklingerkaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)PULS CEFRslovnyk.me: Словник синонімів Караванського + Словник синонімів української мовиslovnyk.me: Фразеологічний словник української мови + Фразеологічний словник української мовиukrainian-word-stressVESUM

маніфест: 0.1згенеровано: 2026-08-19T21:37:43Z