камера[ка́мера]

ка́мера -и, ж. 1》 Кімната, приміщення спеціального призначення в деяких установах. Камера штучного клімату — приміщення зі штучно регульованими мікрокліматичними умовами. || Приміщення для в'язнів у тюрмі. 2》 Внутрішня порожниста частина якої-небудь споруди, машини або приладу, організму. Задня камера ока — простір усередині ока, обмежений попереду рогівкою, позаду переднім боком райдужної оболонки, у ділянці зіниці – передньою поверхнею кришталика. Камера згоряння — пристрій, в якому в результаті згоряння палива відбувається підвищення температури. Лічильні камери — прилади для підрахунку формених елементів крові, сечі і цереброспінальної рідини, а також мікроорганізмів. 3》 Внутрішня гумова оболонка м'яча, шини тощо, у яку нагнітають повітря. 4》 Внутрішня частина фотографічного апарата для плівки або пластинки. Прихована камера — кіно-, теле- або фотознімання, що проводиться непомітно для того, кого знімають. || заст. Фотографічна камера.