ложка[ло́жка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ло́жка -и, ж. 1》 Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву. || чого і без додатка . Кількість страви, набрана цим предметом. || перен. розм. Мала кількість, крапля чого-небудь. 2》 мн. л о жки. Російський народний музичний інструмент, що складається з двох дерев'яних ложок.
ЛО́ЖКА, и, ж. Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву. – Ну, то сідайте, діду, беріть ложку та їжте, будьте в нас нині гостем (Т. Бордуляк); Вивернеться [Килина] , а таки зробить так, щоб чоловік ложку на стіл не поклав, поки щось у мисці є (Д. Бузько); Діти, що тримали вже напоготові ложки, враз підсунулися ближче (К. Гриб); // чого і без дод. Кількість страви, набрана цим предметом. Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула (Панас Мирний); Мати з'їла дві-три ложки та й поклала ложку. Страва здалась їй несмачною (М. Коцюбинський); До сніданку пройдуся садом, ще сутінковим, сіруватим, – пізня осінь, потім снідаю, цмулячи кожну ложку супу (В. Дрозд); // перен., розм. Мала кількість, крапля чого-небудь. Бідний готельний слуга приносив мені іноді декілька ложок супу (І. Франко); Катерина зварить кулешу, діти повстають, та й вже є для них гаряча…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 280
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ло́жка | ло́жки́ |
| Родовий | ло́жки́ | ло́жо́к |
| Давальний | ло́жці | ло́жка́м |
| Знахідний | ло́жку | ло́жки́ |
| Орудний | ло́жкою | ло́жка́ми |
| Місцевий | ло́жці | ло́жка́х |
| Кличний | ло́жко | ло́жки́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
влити в бочку меду (в мед) ложку дьогтю
Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети). втопити в ложці води кого і без додатка, перев. зі сл. готовий, радий і т. ін. Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. — На світі люде (люди) вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький); — Тетеря гетьмана тепер в ложці води втопив би. Обмотує його, як павук муху (Б. Лепкий); Бабуся Мотря лаялася: — Людці! За копійку в ложці води втоплять. На все…
Фразеологічний словник української мовиложка дьогтю в бочці меду
Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т.ін. Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур'янів і докір Ніки (З газети).
Фразеологічний словникяк полоник між ложками, зі сл. замішатися, потрапляти і т.ін
Не в своє середовище, між чужих. Замішався, як полоник між ложками (Укр. присл.).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…себе колишніх. У трусах, чистенькі, регулярно годовані і, головно, подібні до найкультурніших городян ще й засмалені сонцем аж бронзові. В кожного з них є своє окреме ліжко і своя ложка, а головно, свої труси. Труси надають їм отого самого найпоступовішого тут, зовсім не сільського вигляду. До речі, труси теж мали свою "корову".
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 5 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger