пропуск[про́пуск]

про́пуск -у, ч. 1》 Дія за знач. пропустити , пропускати 1-4), 6), 7). 2》 Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання ( див. проминання I). || Незаповнене місце в тексті. || У системах обробки інформації: а) позиція на бланку або перфокарті, яка не містить знака абетки; б) текстовий символ, що відображається пустою позицією в процесі виведення на екран або друк. || В обчислювальній техніці – ігнорування одного або декількох елементів даних на носії. 3》 Документ, який засвідчує дозвіл на право входу, в'їзду куди-небудь, проходу, проїзду через щось; перепустка.

ПРО́ПУСК, у, ч. 1 . Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1–4, 6, 7. – Пане господарю! – каже [Петро] . – І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш); Праця ця [стаття “Новинки украинской поэзии”] робить враження трохи поспішної роботи, можливо, що винні також цензурні пропуски (з наук. літ.); Він знає, що це зайвий сором, зайвий дотик до роз'ятреної рани пониження, а проте пробує. Пониження сидіти і чекати, поки увільниться крапелька енергії й дасть пропуск його токові (В. Винниченко). 2. Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. промина́ння¹ ). Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (із журн.); // Незаповнене місце в тексті. Між куплетами .. пропуски потрібні (Леся Українка). 3. Те саме, що пере́пустка. Дорош постукав у будочку на прохідній. Віконце відчинилося, і звідти висунулас…