слухати[слу́хати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
слу́хати -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. || Прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. || Вислуховувати кого-, що-небудь. || Сприймати органами чуття, відчувати що-небудь. 2》 перех. Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). Сл у хати пульс — дотиками пальців рук визначати кількість поштовхоподібних коливань стінок кровоносних судин, що характеризує стан серцево-судинної системи. 3》 перех. Публічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного. || Заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін. 4》 перех. , розм. Вивчаючи щось, відвідувати лекції…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 310
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| слу́хатимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| слу́хатимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| слу́хатимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| слу́хатимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| слу́хатиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| слу́хатимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| слу́хатиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| слу́хано | |
| слу́хаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| слу́хайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| слу́хай | наказовий, однина, 2 ос. |
| слу́хати | інфінітив |
| слу́хала | минулий, жін. |
| слу́хав | минулий, чол. |
| слу́хало | минулий, сер. |
| слу́хали | минулий, множина |
| слу́хаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| слу́хаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| слу́хаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| слу́хають | теперішній, множина, 3 ос. |
| слу́хаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| слу́хаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| слу́хає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| слухать | інфінітив |
| слуха | теперішній, однина, 3 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ноги не слухають (не слухаються) кого і без додатка
Хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти через утому, виснаження, старість, переживання і т. ін. За столом тупо пропиває свою данину з куркулів Кузьма Василенко. Він теж дивується, побачивши Супруна, хоче підвестися, щось розумне сказати, але вже ні язик, ні ноги не слухають його (М. Стельмах); Йшли під дощем, по роз’їждженій, грузькій дорозі, а все ж було краще, ніж у тих клятих вагонах. Хоч і не слухалися ноги, але вільно можна дихати (А. Хижняк). руки не слухаються у кого і без додатка. Хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т. ін.). (Кобзар:) А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то ста…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…виті докази на те, що таки він найкращий і тому й заслуговує на перше місце на руці, хоча ніхто не здолав переконати іншого у своїх перевагах, бо ж інші казали те саме, не бажаючи слухати ні один одного, ні руки, яка запевняла своїх пащекуватих чад, що всі вони гідні пошани, оскільки однаково милі й дорогі,— то двоє найменших, а тому і найроз'юшеніших пальців, доче…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger