Лексикон · A-Я · С
сполучник[сполу́чник]
іменник · [spoˈɫut͡ʃnek] · «conjunction; connector»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія16 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс15 модулів
готовоПереклад2 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
сполу́чник -а, ч. 1》 рідко . Те, що єднає, об'єднує кого-, що-небудь. 2》 грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сполу́чник | сполу́чники |
| Родовий | сполу́чника | сполу́чників |
| Давальний | сполу́чникові / сполу́чнику | сполу́чникам |
| Знахідний | сполу́чник | сполу́чники |
| Орудний | сполу́чником | сполу́чниками |
| Місцевий | сполу́чникові / сполу́чнику | сполу́чниках |
| Кличний | сполу́чнику | сполу́чники |
Синоніми та антоніми
Синоніми:
фланець
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Невідомий · Галицько-Волинський літопис · 1292
…тебе». О, лихіше [се] од лиха! Золотом осліпив він очі свої, і через нього він іще нині од них, [слуг божих], біди зазнає. 1250 — поч. 1251 14 В Іп. «заеячемоу богоу и МЂидЂиноу»; сполучник «и» тут зайвий, бо далі йде (не зовсім виразне) пояснення, що Медейна, литовський бог — покровитель лісу, був і заячим богом. 15 Пробощ — парафіяльний ксьондз; у Ризі він був найз…
literary_fts · 45f18a4c_c0116
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 15 модулі
Переклад
сполучник↔
conjunction (grammar: word used to join words or phrases)(grammar) conjunction
Джерело: dmklinger